Hagia Sophia

Αγία Σοφία

Ayasofya

File:Hagia Sophia Mars 2013.jpg

Byzantine monument in Istanbul, Turkey

Wikimedia Commons
Wikimedia Commons category: Hagia Sophia

Geographical coordinates: 41.008527777778 28.979916666667

Wikipedia

English Hagia Sophia

Hagia Sophia (; from the Greek Αγία Σοφία, pronounced [aˈʝia soˈfia], "Holy Wisdom"; Latin: Sancta Sophia or Sancta Sapientia; Turkish: Ayasofya) is the former Greek Orthodox Christian patriarchal cathedral, later an Ottoman imperial mosque and now a museum (Ayasofya Müzesi) in Istanbul, Turkey. Built in AD 537 at the beginning of the Middle Ages, it was famous in particular for its massive dome. It was the world's largest building and an engineering marvel of its time. It is considered the epitome of Byzantine architecture and is said to have "changed the history of architecture".The Hagia Sophia construction consists of mostly masonry. The structure is composed of brick and mortar joints that are 1.5 times the width of the bricks. The mortar joints are composed of a combination of sand and minute ceramic pieces displaced very evenly throughout the mortar joints. This combination of sand and ceramic pieces could be considered to be the equivalent of modern concrete at the time.From the date of its construction's completion in 537 until 1453, it served as an Eastern Orthodox cathedral and the seat of the ecumenical patriarch of Constantinople, except between 1204 and 1261, when it was converted by the Fourth Crusaders to a Roman Catholic cathedral under the Latin Empire. The building was later converted into an Ottoman mosque from 29 May 1453 until 1931. It was then secularized and opened as a museum on 1 February 1935. It remained the world's largest cathedral for nearly a thousand years, until Seville Cathedral was completed in 1520.

The current building was originally constructed as a church between 532 and 537 on the orders of the Byzantine emperor Justinian I and was the third Church of the Holy Wisdom to occupy the site, the prior one having been destroyed by rioters in the Nika riots. It was designed by the Greek geometers Isidore of Miletus and Anthemius of Tralles. The church was dedicated to the Wisdom of God, the Logos, the second person of the Trinity, its patronal feast taking place on 25 December, the commemoration of the birth of the incarnation of the Logos in Christ. Although sometimes referred to as Sancta Sophia (as though it were named after Sophia the Martyr), sophia being the phonetic spelling in Latin of the Greek word for wisdom, its full name in Greek is Ναός της Αγίας του Θεού Σοφίας, Naos tēs Hagias tou Theou Sophias, "Shrine of the Holy Wisdom of God". The church contained a large collection of relics and featured, among other things, a 15-metre (49 ft) silver iconostasis. The focal point of the Eastern Orthodox Church for nearly one thousand years, the building witnessed the excommunication of Patriarch Michael I Cerularius officially communicated by Humbert of Silva Candida, the papal envoy of Pope Leo IX in 1054, an act that is commonly considered the start of the East–West Schism.

In 1453, Constantinople was conquered by the Ottoman Empire under Mehmed the Conqueror, who ordered this main church of Orthodox Christianity converted into a mosque. Although some parts of the city of Constantinople had fallen into disrepair, the cathedral had been maintained with funds set aside for this purpose, and the Christian cathedral made a strong impression on the new Ottoman rulers who conceived its conversion. The bells, altar, iconostasis, and other relics were destroyed and the mosaics depicting Jesus, his Mother Mary, Christian saints, and angels were also destroyed or plastered over. Islamic features – such as the mihrab (a niche in the wall indicating the direction toward Mecca, for prayer), minbar (pulpit), and four minarets – were added. It remained a mosque until 1931 when it was closed to the public for four years. It was re-opened in 1935 as a museum by the Republic of Turkey. Hagia Sophia was, as of 2014, the second-most visited museum in Turkey, attracting almost 3.3 million visitors annually. According to data released by the Turkish Culture and Tourism Ministry, Hagia Sophia was Turkey's most visited tourist attraction in 2015.From its initial conversion until the construction of the nearby Sultan Ahmed Mosque, aka the Blue Mosque of Istanbul, in 1616, it was the principal mosque of Istanbul. The Byzantine architecture of the Hagia Sophia served as inspiration for many other Ottoman mosques, including the Blue Mosque, the Şehzade Mosque, the Süleymaniye Mosque, the Rüstem Pasha Mosque and the Kılıç Ali Pasha Complex.

Source: Hagia Sophia

Arabic آيا صوفيا

آيا صوفيا (باليونانيَّة القديمة: Ἁγία Σοφία؛ باللاتينيَّة: Sancta Sophia أو Sancta Sapientia)، أو جامع آيا صوفيا (بالتركية: Ayasofya Camii)‏، عُرف في العصر العُثماني باسم الجامع الكبير الشريف لآيا صوفيا، (بالتركية العثمانية: آيا صوفيا كبير جامع شريف)، وكان في العصر البيزنطي يُسمى كنيسة آيا صوفيا، التي تعني كنيسة الحكمة الإلهيّة، هو مبنى تاريخي للعبادة، يقع على الضفة الأوروبيَّة في مدينة إسطنبول، أُنشئ في العصر البيزنطي ليكون كاتدرائيةً للبطريركية المسيحية الأرثوذكسية، ثم تحول إلى كاتدرائية رومانية كاثوليكية، وبعد فتح القسطنطينية تحول إلى مسجد عثماني، وبعد قيام الجمهورية التركية عام 1923 تحول إلى متحف علماني، وأخيرًا أُعلن عن إعادته مسجدًا اعتبارًا من 24 يوليو عام 2020، بعد إصدار حُكم المحكمة الإدارية العليا بتركيا بذلك.

في البداية بُني المبنى ليكون كاتدرائية مسيحية في عام 537م، في عهد الإمبراطور الروماني جستينيان الأول، وكان في ذلك الوقت أكبر مبنى في العالم وأول من استخدم قبة معلقة بالكامل. اعتُبر المبنى جوهرة العمارة البيزنطية، وقيل أنه "غيَّر تاريخ العمارة". ووصفه عدد من الكُتَّاب بأنه "يحتل مكانة بارزة في العالم المسيحي"، وبأنه "أعظم من جميع الكنائس المسيحية". ويُشير المؤرخون إلى أنَّ آيا صوفيا اعتُبرت رمزًا ثقافيًا ومعماريًا وأيقونة للحضارة البيزنطية والحضارة المسيحيَّة الأرثوذكسيَّة.كانت الكاتدرائية تُمثِّل الكنيسة المركزية للقسطنطينية، وقد أمر ببنائها الإمبراطور الروماني جستنيان الأول، واستغرق بناؤها حوالي خمس سنوات بين عام 532 وعام 537، حيث افتُتحت رسمياً عام 537م، ولم يشأ جستينيان أن يبني كنيسة على الطراز المألوف في زمانه بل كان دائم الميل إلى ابتكار كل ما هو جديد. فكلف المهندسين المعماريين «إيزيدور الملاطي» (باليونانية: Ισίδωρος ο Μιλήσιος)‏ و«أنتيميوس الترالسي» (باليونانية: Ἀνθέμιος ὁ Τραλλιανός)‏ ببناء هذا الصرح الديني الضخم، وكلاهما من آسيا الصغرى، ويعد ذلك دليلاً واضحاً على مدى تقدم دارسي البناء في آسيا الصغرى في عهد جستينيان بحيث لم يعد هناك ما يدعو إلى استدعاء مهندسين من روما لإقامة المباني البيزنطية. كان المبنى الجستنياني الحالي هو الكنيسة الثالثة التي تحمل نفس الاسم على نفس الموقع، حيث دُمرت الكنيسة السابقة في أعمال شغب نيقية. كانت الكاتدرائيَّة المقر الأسقفي لبطريرك القسطنطينية المسكوني، وظلّت أكبر كاتدرائية مسيحية في العالم لما يقرب من ألف عام حتى بناء كاتدرائية إشبيلية في عام 1520.

في عام 1204، أثناء الحملة الصليبية الرابعة حوَّل الإفرنج الكاتدرائية الأرثوذكسيَّة إلى كاتدرائية كاثوليكية تتبع الإمبراطورية اللاتينية، لكنها عادت إلى كاتدرائية أرثوذكسية شرقية عند استرداد الإمبراطورية البيزنطية أراضيها من الصليبيين عام 1261.

كانت الكنيسة مُكرسة لـ«حكمة الله»، وهي من ألقاب الأقنوم الثاني في الثالوث، وذكرى الشفاعة مكرس في يوم 25 ديسمبر (عيد الميلاد)، وهو ذكرى تجسدَّ الأقنوم الثاني يسوع المسيح وفق المُعتقد المسيحي. كلمة «صوفيا» هي الإملاء الصوتي اللاتيني للكلمة اليونانية «الحكمة» وعلى الرغم من الإشارة إليها أحياناً (باللاتينيَّة: Sancta Sophia، نقحرة: سانكتا صوفيا) أو "القديسة صوفيا"، إلا أنها لا ترتبط بالقديسة صوفيا الشهيدة. الاسم الكامل (باللغة اليونانيَّة: Ναός της Αγίας του Θεού Σοφίας) أي "ضريح حكمة الله المقدسة". احتوت الكنيسة على مجموعة كبيرة من القطع الأثرية والأيقونات. شهدت الكنيسة حرمان البطريرك ميخائيل الأول سيرولاريوس رسمياً من قبل هامبرت من سيلفا كانديدا، المبعوث البابوي للبابا ليون التاسع في عام 1054، وهي حركة تُعتبر بداية الانشقاق بين الشرق والغرب المسيحي. دُفن دوق البندقية الذي قاد الحملة الصليبية الرابعة ونهب القسطنطينية عام 1204، إنريكو داندولو، في الكاتدرائيَّة ذاتها.

في عام 1453 فتح المُسلمون القسطنطينية تحت الراية العثمانية بقيادة السلطان محمد الثاني الذي لُقب بـ "الفاتح"، فأمر برفع الآذان في الكنيسة إيذاناً بجعلها مسجداً جامعاً. وانتقل مقر بطريركية القسطنطينية المسكونية إلى كنيسة الرسل المقدسة، والتي أصبحت كاتدرائية المدينة. على الرغم من أن بعضًا من أجزاء مدينة القسطنطينية كانت بحالة سيئة، فقد حُوفِظ على الكاتدرائية بأموال مخصصة لهذا الغرض. غُطيت اللوحات الفسيفسائية الموجودة بداخل الكنيسة بطبقةٍ من الجص لكونها لا تناسب استخدام المبنى كمسجد، واستمر ذلك عِدَّة قرون، ومع الوقت أُضيفت السمات المعمارية الإسلامية لآيا صوفيا، مثل المنبر، وأربعة مآذن، والمحراب. ظل مسجد آيا صوفيا المسجد الرئيسي لإسطنبول مُنذ تحويله حتى بناء جامع السلطان أحمد القريب، والمعروف أيضاً بالمسجد الأزرق، في عام 1616. شَكَّل نمط العمارة البيزنطيَّة لآيا صوفيا مصدر إلهام لبناء العديد من المساجد العثمانية الأخرى، بما في ذلك المسجد الأزرق ومسجد سليمان القانوني وجامع رستم باشا وجامع قلج علي باشا.

ظلّ المبنى مسجداً قرابة 500 عام منذ فتح القسطنطينية حتى عام 1931، وبعد قيام الجمهورية التركية العلمانية أُغلق المسجد أمام المُصلين طيلة أربع سنوات، ثم جرى تحويله في عام 1935 إلى متحف للجمهورية الوليدة. كان متحف آيا صوفيا اعتباراً من عام 2014، ثاني أكثر المتاحف زيارة في تركيا، حيث جذب ما يقرب من 3.3 مليون زائرًا سنوياً. وفقًا للبيانات الصادرة عن وزارة الثقافة والسياحة التركية، كان متحف آيا صوفيا أكثر مناطق الجذب السياحي زيارة في تركيا في عام 2015 وعام 2019.في أوائل يوليو 2020، ألغى مجلس الدولة التركي قرار مجلس الوزراء عام 1934 بتحويل المسجد إلى متحف، معللًا بأن مرسوم 1934 "غير قانوني" وفق كل من القانونين العثماني والتركي لأن آيا صوفيا "وَقفٌ إسلامي"، أوقفه السلطان محمد الفاتح، وقد حدد الموقع مسجدًا، وذَكر مؤيدو القرار أن آيا صوفيا كانت ملكية شخصية للسلطان. لاقت تلك الخطوة جدلًا عالميًا واسعًا ما بين مؤيد ومعارض، فقد صدرت انتقادات واسعة وشديدة من اليونان وفرنسا وألمانيا والنمسا والاتحاد الأوروبي والولايات المتحدة واليونسكو ورؤساء الطوائف المسيحيَّة مثل بطريرك القسطنطينية المسكوني وبطريرك الكنيسة الروسية الأرثوذكسية وغيرهم، في حين رحبت بها عدد من الدول والهئيات الإسلامية مثل سلطنة عمان وإيران وقبرص الشمالية واتحاد المغرب العربي والإخوان المسلمون وحركة حماس والرابطة الإسلامية الباكستانية ومجلس القضاء الإسلامي في جنوب أفريقيا وأُقيمت صلوات واحتفالات في موريتانيا، بينما اعتبرتها روسيا "شأن تركي داخلي".

Source: آيا صوفيا

Bulgarian Света София (Константинопол)

„Света София“ (на гръцки: Ἁγία Σοφία; на латински: Sancta Sophia; на турски: Aya Sofya) или „Църква на светата Премъдрост Божия“ и официално - Голямата Джамия "Света София"(на турски: Ayasofya-i Kebir Cami-i Şerifi) е монументална обществена сграда в Истанбул, Турция. Била дълго време християнска катедрала, по-късно сред главните джамии на Константинопол и днес продължава да работи като джамия.

Първоначално построена през 360 г., църквата е разрушавана на два пъти при обществени безредици. Съвременната сграда е построена през 532 – 537 г. при император Юстиниан I по проект на Исидор от Милет и Антимий от Трал. Впечатляващо инженерно постижение за времето си, „Света София“ е смятана за най-яркия образец на византийската архитектура и оказва значително влияние и върху монументалната архитектура през Османската епоха.Църквата „Света София“ е осветена за пръв път през 360 г. като катедрален храм на Константинополската патриаршия. След превземането на града от кръстоносците през 1204 г. тя служи за катедрала на константинополските латински патриарси до тяхното прогонване от Константинопол през 1261 г. След падането на Константинопол под османска власт през 1453 г. „Света София“ е превърната в джамия. След разпадането на Османската империя правителството на Турция секуларизира сградата през 1934 г. и от следващата година тя функционира като музей.

Въпреки че обикновено е наричана просто „Света София“, църквата не е посветена на римската мъченица София, а на светата Премъдрост Божия (на гръцки: Ναός τῆς Ἁγίας τοῦ Θεοῦ Σοφίας), божествената страна на Иисус Христос, която е и един от ипостасите на Светата Троица. По тази причина храмовият празник на църквата е 25 декември, годишнината от въплъщението на Премъдростта Божия.

Source: Света София (Константинопол)

Czech Hagia Sofia

Hagia Sofia (řecky Ἁγία Σοφία (Hagia Sofia), turecky

Ayasofya) čili chrám Boží Moudrosti je byzantský chrám z let 532–537 v zátoce Zlatý roh v Istanbulu, jedna z nejznámějších sakrálních staveb světa. Původní křesťanská svatyně s centrální kupolí a sídlo patriarchy byla po dobytí Konstantinopole Osmany (1453) upravena na mešitu (a později opatřena minarety); v roce 1934 byla v rámci Atatürkových reforem sekularizována a až do roku 2020 sloužila jako muzeum. Od července 2020 se v ní opět konají modlitby. Téměř tisíc let (do dokončení katedrály v Seville v roce 1520) byla největší katedrálou na světě.

Source: Hagia Sofia

German Hagia Sophia

Die Hagia Sophia (vom griechischen Ἁγία Σοφία „heilige Weisheit“; türkisch Ayasofya-i Kebir Camii kurz Ayasofya) oder Sophienkirche ist eine von 532 bis 537 n. Chr. erbaute ehemalige byzantinische Kirche. Diese wurde ab 1453 bis 1935 – und wird wieder seit 2020 – als Moschee genutzt. Von 1935 bis 2020 diente sie als Museum (Ayasofya Müzesi, „Hagia-Sophia-Museum“).

Die Hagia Sophia befindet sich in Eminönü, einem Stadtteil im europäischen Teil Istanbuls. Nach dem Niederbrennen zweier Vorläuferbauten verfolgte Kaiser Justinian mit dem Bau einer Kuppelbasilika im 6. Jahrhundert n. Chr. ein besonders ambitioniertes baupolitisches Programm. Sie ist dabei nicht nur die letzte der spätantiken Großkirchen, die seit Konstantin dem Großen im Römischen Reich errichtet wurden, sondern gilt in ihrer architektonischen Einzigartigkeit oft als eine Kirche ohne Vorbilder und ohne Nachahmung. Die Kuppel der Hagia Sophia bleibt mit ursprünglich 33 Metern Spannweite bis zum heutigen Tage die größte über nur vier Tragepunkten errichtete Ziegel-Kuppel der Architekturgeschichte. Sie gilt mit der gigantischen Umsetzung und den Proportionen und besonderen Harmonie ihres Innenraums als eines der bedeutendsten Gebäude aller Zeiten. Aufgrund ihres besonderen Baugefüges, und den hier durch Isidor von Milet und Anthemios von Tralleis erstmals verwirklichten neuartigen Idee in der Durchdringung von Zentralraum und longitudinaler Basilika, entstand ein Bauwerk, das die Grenzen der verfügbaren technischen Möglichkeiten der Spätantike auslotete. Sie ist eine der kühnsten Konstruktionen aus Menschenhand und eines der bedeutendsten Bauwerke der letzten 1500 Jahre.Als letztes großes und bei Weitem bedeutendstes Bauwerk der frühbyzantinischen Architektur und Kunst der Spätantike wird sie in ihrer Funktion als zentralem Ort byzantinischer Herrschaftsrepräsentation als eine Verkörperung der byzantinischen Reichsidee gesehen und ist damit eines der wichtigen Schlüsselwerke für das Verständnis des kulturhistorischen Phänomens Byzanz. Sie brachte zugleich ein neues Paradigma des Kirchenbaus hervor, das teils im Gegensatz zu seinen älteren Vorläufern stand und in der Folge einen der Grundpfeiler der christlichen Baukunst bilden sollte, der die Sakralarchitektur in Ost und West nachhaltig beeinflusst hat. Die Hagia Sophia wurde nicht zuletzt als Ausdruck und Demonstration der kaiserlichen Macht Justinians gebaut, indem sich in dem Bauwerk die Einzigartigkeit seines Auftraggebers und die Zurschaustellung seiner herausragenden Stellung manifestierten, bildet es auch den Anspruch, Justinians Gottesgnadentum in der irdischen Herrschaft über die christliche Welt zu zeigen, ab. Die Hagia Sophia war die Kathedrale Konstantinopels, Hauptkirche des Byzantinischen Reiches sowie religiöser Mittelpunkt der Orthodoxie und ist heute ein Wahrzeichen Istanbuls.

Als Krönungskirche der byzantinischen Kaiser (seit 641), als Kathedrale des Ökumenischen Patriarchats von Konstantinopel und Ort wichtiger historischer Geschehnisse ist die Hagia Sophia in besonderer Weise mit der byzantinischen Geschichte sowie allgemein als universell gedachte Modellkirche der Hauptstadt der christlichen Oikumene, Konstantinopel, mit der Ideengeschichte des Christentums in der Türkei verbunden. Geplant als Bau von universeller Bedeutung, blieb sie über die Zeit des Mittelalters auch ein universelles christlich-spirituelles Zentrum. Auf der rechten Seite des Naos symbolisiert das Omphalion daher auch die Mitte der Erde, den sprichwörtlichen „Nabel der Welt“. Ihr Bau und ihre Symbolkraft waren aber insbesondere für die orthodoxe Christenheit und das Reich von außerordentlicher Bedeutung. Daher gilt sie den meisten orthodoxen Christen noch heute als großes Heiligtum.

Nach der Eroberung Konstantinopels durch die Osmanen im Jahr 1453 wurden christliche Insignien, Inneneinrichtung, Dekorationen und Glocken der Hagia Sophia entfernt oder durch Putz verdeckt. Anschließend als Hauptmoschee der Osmanen adaptiert, hatte sie großen Einfluss auf die Entfaltung der osmanischen Baukunst. Die osmanischen Sultane des 16. und 17. Jahrhunderts lehnten die Moscheen in den großen imperialen Külliyen an das bauliche Vorbild der Hagia Sophia an. Hauptwerke wurden hier durch Sinan geschaffen. Allgemein ist die Hagia Sophia unter den bedeutenden frühchristlichen Sakralgebäuden trotz der islamischen Indienstnahme in rein architektonischer Perspektive heute weniger verändert überliefert als die großen frühchristlichen Basiliken Roms und Jerusalems.Auf Anregung Atatürks, des ersten Präsidenten der Türkei, beschloss der Ministerrat am 24. November 1934, die Moschee in ein Museum umzuwandeln. Am 10. Juli 2020 hat das oberste Verwaltungsgericht der Türkei entschieden, dass die Hagia Sophia künftig wieder als Moschee genutzt werden darf. Auf Anordnung des türkischen Präsidenten Recep Tayyip Erdoğan wurde für das erste islamische Gebet der 24. Juli 2020 festgelegt.

Source: Hagia Sophia

Greek Αγία Σοφία (Κωνσταντινούπολη)

Η Αγία Σοφιά ή Αγιά Σοφιά (λατινικά: Sancta Sophia ή Sancta Sapientia), επισήμως αποκαλούμενη Μέγα Τζαμί της Αγίας Σοφίας (τουρκικά: Ayasofya-i Kebîr Câmi-i Şerîfi), γνωστή και ως Ναός της Αγίας του Θεού Σοφίας ή απλά, η Μεγάλη Εκκλησία, είναι χριστιανικός ναός, ο οποίος στη συνέχεια μετετράπη σε ισλαμικό τέμενος και αργότερα σε μουσείο. Βρίσκεται στην Κωνσταντινούπολη. Από το 537 (ο ομώνυμος ναός του 360 που είχε ανεγερθεί στο ίδιο σημείο, απαλλοτριώθηκε προς θεμελίωση του υπάρχοντος) μέχρι το 1453 λειτουργούσε ως βυζαντινός χριστιανικός καθεδρικός ναός της πόλης, με εξαίρεση την περίοδο 1204–1261, κατά την οποία ήταν ρωμαιοκαθολικός ναός. Μετά την άλωση της Κωνσταντινούπολης μετετράπη σε ισλαμικό τέμενος, ενώ το 1934 σε μουσειακό χώρο (Ayasofya Müzesi). Στις 10 Ιουλίου 2020, ανακοινώθηκε η δεύτερη ιστορικά μετατροπή του σε ισλαμικό τέμενος, από τον πρόεδρο της Τουρκίας.

Στο σημείο όπου ανεγέρθηκε η Αγία Σοφία υπήρχε ομώνυμος ναός κτισμένος επί Κωνσταντίνου Α΄ και Κωνσταντίνου Β΄, ο οποίος, όμως, κάηκε κατά τη Στάση του Νίκα (532 μ.Χ.). Ανήκει στις κορυφαίες δημιουργίες της βυζαντινής ναοδομίας, όντας πρωτοποριακού σχεδιασμού και αρχιτεκτονικής συνθέσεως, και υπήρξε σύμβολο της πόλης, τόσο κατά τη βυζαντινή όσο και κατά την οθωμανική περίοδο όσο και σήμερα. Το παρόν κτήριο ξεκίνησε να ανεγείρεται το 532 και εγκαινιάσθηκε στις 27 Δεκεμβρίου του 537, επί βασιλείας του Ιουστινιανού Α΄, από τους Μικρασιάτες μηχανικούς Ανθέμιο από τις Τράλλεις (σημ. Αϊδίνιο) και Ισίδωρο από τη Μίλητο. Στο ίδιο σημείο, επί του πρώτου λόφου της Κωνσταντινούπολης και σε μικρή απόσταση από το Μέγα Παλάτιον και τον Ιππόδρομο της πόλης, είχαν χτιστεί παλαιότερα δύο ακόμα ναοί που καταστράφηκαν, επίσης, από πυρκαγιά.

Το οικοδόμημα ακολουθεί τον αρχιτεκτονικό ρυθμό της τρουλαίας βασιλικής και συνδυάζει στοιχεία της πρώιμης βυζαντινής ναοδομίας, σε πολύ μεγάλη κλίμακα. Αρχιτεκτονικές επιρροές της Αγίας Σοφίας εντοπίζονται σε αρκετούς μεταγενέστερους ορθόδοξους ναούς αλλά και σε οθωμανικά τζαμιά, όπως στο τέμενος του Σουλεϊμάν και στο Σουλταναχμέτ τζαμί. Εκτός από τον αρχιτεκτονικό σχεδιασμό της, η Αγία Σοφία ξεχωρίζει επίσης για τον πλούσιο εσωτερικό διάκοσμό της, που ωστόσο υπέστη σοβαρές καταστροφές κυρίως από τους Τούρκους κατακτητές κατά τη διάρκεια της Οθωμανικής κυριαρχίας.

Source: Αγία Σοφία (Κωνσταντινούπολη)

Spanish Santa Sofía

Santa Sofía o Hagia Sophia (del griego: Άγια Σοφία, «Santa Sabiduría»; en latín: Sancta Sophia o Sancta Sapientia; en turco: Ayasofya) es una antigua basílica ortodoxa, posteriormente convertida en mezquita, luego en museo y, desde 2020, nuevamente en una mezquita de la ciudad de Estambul, Turquía.[1]​

Desde la fecha de su inauguración en el año 360 y hasta 1453 sirvió como la catedral ortodoxa bizantina de rito oriental de Constantinopla, excepto en el paréntesis entre 1204 y 1261 en que fue reconvertida en catedral católica de rito latino, durante el patriarcado latino de Constantinopla del Imperio latino, fundado por los cruzados. Tras la Conquista de Constantinopla por el Imperio otomano, el edificio fue transformado en mezquita, manteniendo esta función desde el 29 de mayo de 1453 hasta 1931, fecha en que fue secularizado. El 1 de febrero de 1935 fue inaugurado como museo. En julio de 2020, Recep Tayyip Erdoğan anunció que a partir del 1 de agosto de 2020, sería transformada de nuevo en mezquita.[2]​

A veces llamada Sancta Sophia (como si fuera el nombre de Santa Sofía), sophia es en realidad la transcripción fonética al latín de la palabra griega "sabiduría" —el nombre completo en griego es Ναός τῆς Ἁγίας τοῦ Θεοῦ Σοφίας: «Iglesia de la Santa Sabiduría de Dios»—.[3]​[4]​

El templo estaba dedicado a la Divina Sabiduría, una imagen tomada del Libro de la Sabiduría del Antiguo Testamento y que hace referencia a la personificación de la sabiduría de Dios o segunda persona de la Santísima Trinidad. Su fiesta se celebra el 25 de diciembre, el aniversario de la encarnación del Verbo o Logos en Cristo.[5]​

Famosa por su enorme cúpula, está considerada como el epítome de la arquitectura bizantina, y se dice de ella que «cambió la historia de la arquitectura».[6]​ Fue la catedral con mayor superficie del mundo durante casi mil años, hasta que se completó la obra de la catedral de Sevilla en 1520. El edificio actual fue reconstruido entre 532 y 537 para ser usado como iglesia, por orden del emperador bizantino Justiniano I, siendo la tercera iglesia de la Santa Sabiduría edificada en ese mismo emplazamiento. El diseño es obra del arquitecto y físico jonio Isidoro de Mileto y del matemático y arquitecto lidio Antemio de Tralles.

La iglesia contiene una gran colección de reliquias de santos, y contó con un iconostasio de plata de 15 metros. Fue la sede del Patriarca de Constantinopla y el punto focal religioso de la Iglesia ortodoxa bizantina por casi mil años. En esta iglesia el cardenal Humberto excomulgó a Miguel I Cerulario en 1054; acto que comúnmente se considera como el comienzo del Gran Cisma.

En 1453 Constantinopla fue conquistada por los turcos otomanos bajo las órdenes del sultán Mehmed II, quien posteriormente decidió que el templo se convirtiera en mezquita.[7]​ Las campanas, el altar, el iconostasio y los vasos de sacrificio fueron retirados, y muchos de los mosaicos fueron enlucidos. Durante el dominio otomano se le añadieron detalles arquitectónicos islámicos, como el mihrab, el minbar y cuatro minaretes. El edificio se mantuvo como mezquita hasta 1931, fecha en que fue cerrado al público por el gobierno de Turquía hasta su reapertura, ya como museo, en 1935. Actualmente, y desde 2020, vuelve a ser una mezquita. Los mosaicos con representaciones humanas ya no son visibles, pues han sido tapados.

Mezquita principal de Estambul durante casi 500 años, Santa Sofía sirvió como modelo para muchas otras mezquitas otomanas, como la mezquita del Sultán Ahmed —también conocida como la mezquita Azul de Estambul—, la mezquita de Sehzade, la mezquita de Solimán, la mezquita Rüstem Pasha y la mezquita Kiliç Ali Pasha.

Source: Santa Sofía

Finnish Hagia Sofia

Hagia Sofia (kreik. Ἁγία Σοφία, "Pyhä viisaus") on historiallinen kirkko, museo ja moskeija Istanbulissa Turkissa. Alun perin kirkoksi vuonna 537 valmistunut rakennus on historiansa aikana vaihtanut käyttötarkoitustaan useasti: se on ollut sekä lännen katolisen että idän ortodoksisen kirkkokunnan käytössä että moskeijana ja vuosina 1934–2020 museona, kunnes se päätettiin jälleen muuttaa moskeijaksi. Hagia Sofiaa pidetään yhtenä bysanttilaisen arkkitehtuurin mestariteoksista.

Source: Hagia Sofia

French Sainte-Sophie (Constantinople)

Sainte-Sophie (du grec Ἁγία Σοφία, Hagía Sophía, qui signifie « sagesse de Dieu », « sagesse divine », nom repris en turc sous la forme Ayasofya) est un grand lieu de culte à Istanbul, situé sur le côté ouest du Bosphore. À l'origine une basilique chrétienne de Constantinople, elle est construite dans un premier temps au IVe siècle, puis reconstruite bien plus grande au VIe siècle, sous l'empereur byzantin Justinien, où elle acquit sa forme actuelle. Ayant remplacé Sainte-Irène comme siège du patriarche de Constantinople, elle devient mosquée au XVe siècle sous Mehmet II.

Sainte-Sophie est située sur l'emplacement des zones historiques d'Istanbul inscrite en 1985 au Patrimoine mondial de l'UNESCO.

Son esplanade est à la mesure de la gloire de Byzance. Souvent surnommée « la Grande Église », la basilique est dédiée au Christ, « sagesse de Dieu », selon la tradition théologique chrétienne. La dédicace du sanctuaire est célébrée le 25 décembre.

En 1934, elle perd son statut de lieu de culte pour devenir un musée, sur décision de Mustafa Kemal Atatürk.

En 2018, Sainte-Sophie est le deuxième musée le plus visité de Turquie avec 2 890 873 visiteurs.

Le 10 juillet 2020, un décret du Conseil d'État turc décide de sa réouverture au culte musulman comme mosquée. Le 24 juillet 2020, jour du 97e anniversaire du traité de Lausanne qui fixe les frontières de la Turquie moderne, la prière musulmane y est célébrée, la première depuis sa reconversion en mosquée en présence du président Recep Tayyip Erdoğan.

Source: Sainte-Sophie (Constantinople)

Hebrew איה סופיה

איה סופיה (ביוונית: Αγία Σοφία, אַגִיָה סוֹפִיָה - "כנסיית החוכמה הקדושה", בלטינית: Sancta Sophia, בטורקית: Ayasofya) הוא מבנה היסטורי חשוב באיסטנבול שבטורקיה. נחשב לאחד הדוגמאות הבולטות של האמנות והאדריכלות של האימפריה הביזנטית, ולאחד הבניינים המפורסמים בעולם. נבנה בקונסטנטינופול (כפי שהעיר נקראה אז) ככנסייה במאה הששית על ידי הקיסר יוסטיניאנוס הראשון, והייתה המבנה עם צורת הפנדנטיבה המלאה הראשון.

לאחר שהעיר נכבשה על ידי האימפריה העות'מאנית בשנת 1453 הפך המבנה למסגד. בעקבות הקמת הרפובליקה הטורקית והרפורמות של מוסטפא כמאל אטאטורק, משנת 1934 עד 2020 הוא שימש כמוזיאון המשמר את מורשת הבניין בתקופות שונות ומושך אליו תיירים רבים מרחבי תבל. ביולי 2020, בהחלטת נשיא טורקיה רג'פ טאיפ ארדואן, הפך שוב למסגד הנקרא המסגד הגדול של איה סופיה (בטורקית: Ayasofya-i Kebir Camii Şerifi).

Source: איה סופיה

Croatian Aja Sofija

'Aja Sofija (turski: Ayasofya, osmanski turski: آياصوفيه, grčki: Aγία Σοφία - Sveta mudrost) službeno Velika sveta džamija Aja Sofija; (turski: Ayasofya-i Kebîr Câmi-i Şerîfi, osmanski turski: آياصوفيۀ كبير جامع شريفى , grčki: Το τζαμί της Αγίας Σοφίας) je džamija, nekadašnja pravoslavna crkva i muzej u Istanbulu. Izvorno izgrađena je po naredbi bizantskog cara Justinijana I. Velikog od 408. do 415. godine i bila je najveća crkva na svijetu.

Godine 1453., nakon pada Carigrada, pretvorena je u džamiju. Od 1934. do 2020., služila je kao muzej. Dana 10. srpnja 2020., muzej je ukidanjem odluke iz 1934. godine, ponovo proglašen džamijom.

Source: Aja Sofija

Hungarian Hagia Szophia

Az Hagia Szophia (ejtsd: ajía szofía, görög betűkkel: Ἁγία Σοφία; latinul: Sancta Sophia; törökül: Ayasofya; újgörögösen: Ajía Szofía; a név jelentése: Szent [= isteni] Bölcsesség) bizánci építésű hajdani ortodox bazilika Isztambulban, Törökországban. 1453-tól, Konstantinápoly oszmán kézre kerülésétől kezdve 1934-ig mecsetként használták, 1934 és 2020 között múzeumként volt látogatható, 2020 júliusa óta azonban újra mecsetként funkcionál.

Neve kezdetben Nagytemplom (Megalé Ekklészia; Ecclesia Magna) volt. Az akkori általános közvélekedés szerint nem volt hozzá fogható méretű templom az egész korabeli „keresztény világ”-ban. Az utolsó jelentős alkotása a késő ókori építészetnek és egyben az első képviselője annak a specifikusan bizánci architektúrának, melynek szellemében az épület domináns eleme a kupola. Ezt a fő stílusjegyet fejlesztette tovább az oszmán építészet Mimar Szinán építészzseni vezetésével a 16. században.

Source: Hagia Szophia

Italian Santa Sofia (Istanbul)

Santa Sofia (in turco: Ayasofya; in greco antico: Ἁγία Σοφία, Hagía Sofía; in greco moderno: Αγία Σοφία, Agía Sofía, [aˈʝia soˈfia]; in latino: Sancta Sophia o Sancta Sapientia), ufficialmente nota come Grande Moschea Benedetta della Grande Hagia Sophia (in turco: Ayasofya-yı Kebir Mübarek Cami-i Kebir), e anche conosciuta come Basilica di Santa Sofia, è uno dei principali luoghi di culto di Istanbul. Si trova nel distretto di Fatih, nel mahalle di Sultanahmet.

Dedicato alla Sophia (la sapienza di Dio), dal 537 al 1453 l'edificio fu cattedrale cristiana (cattolica di rito bizantino e poi ortodossa, sede del Patriarcato di Costantinopoli, a eccezione di un breve periodo tra il 1204 e il 1261 quando fu convertito dai crociati sotto l'Impero latino di Costantinopoli a cattedrale cattolica di rito romano).

Divenne moschea ottomana il 29 maggio 1453 e tale rimase fino al 1931, quando fu sconsacrata. Il 1º febbraio 1935 divenne un museo. Il 10 luglio 2020, con un decreto presidenziale, è stata nuovamente aperta al culto islamico. Il successivo 24 luglio si è quindi svolta, in presenza del presidente turco Erdoğan, la prima preghiera pubblica islamica.

Source: Santa Sofia (Istanbul)

Japanese アヤソフィア

アヤソフィア(トルコ語:Ayasofya、古典ギリシア語:Ἁγία Σοφία (Hagia Sophiā)、現代ギリシア語:Αγία Σοφία (Agia Sophia))は、トルコ共和国のイスタンブールにあるモスク。2020年7月までは博物館であった。元々は東ローマ帝国(ビザンツ帝国、ビザンティン帝国)時代に首都コンスタンティノープルで建てられたキリスト教正教会の大聖堂を起源とし、帝国第一の格式を誇る教会、コンスタンティノープル総主教座の所在地であったが、1204年から1261年まではラテン帝国支配下においてローマ・カトリックの教徒大聖堂とされていた。その後はオスマン帝国によるコンスタンティノープルの陥落が起きた1453年5月29日から1931年までの長期間にわたりイスラム教モスクとして改築を繰り返し使用されて現在の特徴的な姿となった。トルコ共和国政府は1935年2月1日、世俗的な博物館(トルコ語: Ayasofya Müzesi)とし、それが2020年7月まで続いた。

東ローマ帝国の代表的な遺構であり、しばしばビザンティン建築の最高傑作と評価される。その歴史と威容から、オスマン帝国の時代においても第一級の格式を誇るモスクとして利用された。日本語では慣用的に「ハギア・ソフィア」と呼称されるが、厳密にはトルコ語読みは「アヤソフャ」、古典ギリシア語読みは「ハギア・ソピアー」、現代ギリシア語読みでは「アイア・ソフィア」に近い。正教会では「アギア・ソフィア大聖堂」と呼ばれ、「ハギア・ソフィア大聖堂」と表記されることも多い。

Source: アヤソフィア

Georgian აია-სოფიას ტაძარი

აია სოფია (თურქ. Ayasofya, თარგი:Lang-grc-koi; ლათ. Sancta Sophia — „წმინდა სიბრძნე“), ოფიციალურად წმინდა აია სოფიას დიდი მეჩეთი (თურქ. Ayasofya-i Kebir Cami-i Şerifi), და უწინ აია სოფიას ტაძარი, — გვიან ანტიკური სალოცავი სტამბოლში, დაპროექტებული ბერძენი გეომეტრების, ისიდორე მილეთელისა და ანთიმოზ ტარსელის მიერ. ის 537 წელს, საიმპერატორო დედაქალაქ კონსტანტინოპოლის საპატრიარქო ტაძრად აშენდა. აია სოფია აღმოსავლეთ რომის იმპერიისა (ბიზანტიის იმპერია) და აღმოსავლეთის მართლმადიდებელი ეკლესიის უდიდეს ქრისტიანულ ტაძარს წარმოადგენდა, გარდა ლათინთა იმპერიის დროს, 1204 დან 1261 წლამდე, როცა ის ქალქის ლათინური კათოლიკური ეკლესია იყო. 1453 წელს, კონსტანტინოპოლის დაცემის შემდეგ, ოსმალეთის იმპერიამ ის მეჩეთად გადააკეთა. ეს ფაქტი ბერძნული მართლმადიდებლური ქრისტიანული სარწმუნოების მიერ უდიდეს ტრაგედიად არის მიჩნეული. 1935 წელს, თურქეთის სეკულარულმა რესპუბლიკამ აქ მუზეუმი გახსნა. 2006 წელს აია-სოფიას მეჩეთში განახლდა მაჰმადიანური რელიგიური რიტუალების აღსრულება. 2020 წლის ივლისში კი ტაძარი ისევ მეჩეთად გადაკეთთა.

სახელი წმინდა სოფია ბერძნულიდან ითარგმნება, როგორც წმინდა სიბრძნე და ეძღვნება წმინდა სამების მეორე იპოსტასს, განკაცებულ ღვთის სიტყვას (ბერძნ:Λόγος), უფალ იესო ქრისტეს, როგორც ღვთის წმინდა სიბრძნეს.

Source: აია-სოფიას ტაძარი

Korean 아야 소피아

아야 소피아 또는 하기아 소피아(그리스어: Αγία Σοφία 고대: 하기아 소피아, 현대: 아야 소피아[*], 라틴어: Sancta Sophia 상크타 소피아[*], 터키어: Ayasofya 아야소프야[*], ‘소피아 성녀’라는 뜻)의 정식 명칭은 하기아 소피아 그랜드 모스크이다. 터키의 이스탄불에 있는 동방 정교회 대성당으로 세워졌으며, 현재는 이슬람 모스크로 사용 중이다. 537년에 1453년까지는 그리스 정교회 성당이자 콘스탄티노폴리스 세계 총대주교의 총본산이었다. 다만 콘스탄티노폴리스가 라틴 제국에 의해서 점령된 1204년부터 1261년까지는 로마 가톨릭교회의 성당으로 개조되었다가 이후 다시 정교회 성당으로 복귀하였다. 오스만 제국이 콘스탄티노플을 점령한 1453년 5월 29일부터 1931년까지는 모스크로 사용되었고, 1935년에 박물관으로 다시 개장했다. 허나 2020년 7월 10일에 에르도안 대통령의 지시로 다시 박물관에서 모스크로 바뀌었고, 현재는 '하기아 소피아 그랜드 모스크(The Hagia Sophia Grand Mosque)'로 사용되고 있다.

현재까지 남아있는 비잔티움 건축의 대표작으로 세계에서 몇 손가락 안에 꼽히는 건축물로 여겨지고 있다. 로마 제국의 건물이라고 하여, 기독교의 문화유산으로만 생각할 수도 있으나, 이슬람교와도 관련이 크며, 500년 가까이 이슬람교 신자들의 예배당으로 사용되었다. 성당 옆에 있는 4개의 탑들은 미나레트라고 부른다.

Source: 아야 소피아

Dutch Hagia Sophia

De Hagia Sophia of Aya Sophia (Grieks: Ἁγία Σοφία; "heilige teken der wijsheid", Turks: Ayasofya officieel: Ayasofya-i Kebir Cami-i Şerifi) is een moskee en voormalige christelijke kathedraal en museum in de Turkse stad Istanboel. Van 537 tot 1453 was het de grootste kathedraal ter wereld en van 1453 tot 1934 was het een islamitisch gebedshuis, en opnieuw een moskee vanaf 24 juli 2020. In de periode 1934-2020 was het een museum. Als kathedraal was hij niet gewijd aan een christelijke heilige, maar aan een van de eigenschappen die aan Christus toebedeeld worden, namelijk die van "Heilige Wijsheid" (Hagia Sophia), vandaar de naam. De Hagia Sophia bevindt zich in het oude stadscentrum op het Europese deel, vlak bij de Sultan Ahmet Moskee, de Hippodroom en het Sarnici-waterreservoir. De wijk waar de Hagia Sophia ligt heet Sultanahmet.

Het gebouw staat vanwege de bijzondere geschiedenis en architectuur op de werelderfgoedlijst van de UNESCO.

Source: Hagia Sophia

Polish Hagia Sophia

Hagia Sophia (gr. Ἁγία Σοφία, Aja Sofia; tur. Ayasofya) – meczet w Stambule, a w przeszłości kolejno świątynia chrześcijańska, meczet i muzeum. Uważana za najwspanialszy obiekt architektury i budownictwa pierwszego tysiąclecia naszej ery.

Pierwotny budynek powstał jako kościół Mądrości Bożej (zwany też Wielkim Kościołem). Była najwyższą rangą świątynią w Cesarstwie Bizantyńskim, katedra patriarsza oraz miejsce modłów i koronacji cesarzy bizantyńskich, na przestrzeni wieków niedościgniony wzór świątyni doskonałej i niemal symbol Kościoła bizantyńskiego. Ufundowana przez Justyniana I Wielkiego, w obecnym kształcie powstawała w okresie od 23 lutego 532 do 27 grudnia 537. Po zdobyciu Konstantynopola przez Turków w 1453 została zamieniona na meczet (wtedy dobudowano minarety). Świątynię miał przyćmić wybudowany w XVII wieku Błękitny Meczet.

Od 1934 do lipca 2020 świątynia pełniła rolę muzeum. Po decyzji sądu administracyjnego Turcji unieważniającego dekret z 1934 i decyzji prezydenta Recepa Tayyipa Erdoğana została ponownie zamieniona w meczet.

Source: Hagia Sophia

Portuguese Santa Sofia

Santa Sofia (em grego: Άγια Σοφία; romaniz.: Agia Sophia, que significa "Sagrada Sabedoria"; em turco: Ayasofya) é um imponente edifício construído entre 532 e 537 pelo Império Bizantino para ser a catedral de Constantinopla (atualmente Istambul, na Turquia). Da data em que foi edificada, em 537, até 1453, ela serviu nesta função, com exceção do período entre 1204 e 1261, quando ela foi convertida para uma catedral católica romana durante o Patriarcado Latino de Constantinopla que se seguiu ao saque da capital imperial pela Quarta Cruzada. O edifício foi uma mesquita entre 29 de maio de 1453 e 1931, quando foi secularizada. Ela reabriu como um museu em 1 de fevereiro de 1935.A igreja foi dedicada ao Logos, a segunda pessoa da Santíssima Trindade, com a festa de dedicação tendo sido realizada em 25 de dezembro, a data em que se comemora o Nascimento de Jesus, a encarnação do Logos em Cristo. Embora ela seja chamada de "Santa Sofia" (como se tivesse sido dedicada em homenagem a Santa Sofia), sophia é a transliteração fonética em latim da palavra grega para "sabedoria" — o nome completo da igreja em grego é Ναός της Αγίας του Θεού Σοφίας, "Igreja da Santa Sabedoria de Deus".Famosa principalmente por sua enorme cúpula (ou domo), ela é considerada a epítome da arquitetura bizantina e é tida como tendo "mudado a história da arquitetura". Ela foi a maior catedral do mundo por quase mil anos, até que a Catedral de Sevilha fosse completada em 1520. O edifício atual foi construído originalmente como uma igreja entre 532 e 537 por ordem do imperador bizantino Justiniano I e foi a terceira igreja de Santa Sofia a ocupar o local, as duas anteriores tendo sido destruídas em revoltas civis. Ela foi projetada pelos cientistas gregos Isidoro de Mileto, um médico, e Antêmio de Trales, um matemático.A igreja continha uma grande coleção de relíquias e tinha, entre outras coisas, uma iconóstase de 15 metros de altura em prata. Ela era a sede do Patriarcado Ecumênico de Constantinopla e o ponto central da Igreja Ortodoxa por quase mil anos. Foi ali que o Cardeal Humberto, em 1054, excomungou o patriarca Miguel I Cerulário, iniciando o Grande Cisma do Oriente, que perdura até hoje.

Em 1453, Constantinopla foi conquistada pelo Império Otomano sob o sultão Maomé II, o Conquistador, que subsequentemente ordenou que o edifício fosse convertido numa mesquita. Os sinos, o altar, a iconóstase e os vasos sagrados foram removidos e diversos mosaicos foram cobertos por gesso e só foram restaurados em 1931 na conversão da igreja , a um museu secular. Diversas características islâmicas — como o mirabe, o mimbar e os quatro minaretes — foram adicionados durante esse período. Ela permaneceu como mesquita até 1931, quando Kemal Atatürk ordenou que ela fosse secularizada. Ela permaneceu fechada ao público por quatro anos e reabriu em 1935 já como um museu da recém-criada República da Turquia. Não obstante, os mosaicos coloridos permaneceram cobertos de gesso em sua maior parte, e o edifício deteriorou-se. Uma missão da UNESCO em 1993 notou queda do gesso, revestimentos de mármore sujos, janelas quebradas, pinturas decorativas danificadas pela umidade e falta de manutenção na ligação da telhadura. Desde então a limpeza, a telhadura e a restauração têm sido empreendidas. Os excepcionais mosaicos do assoalho e da parede que estavam cimentados desde 1453 agora são escavados e recriados gradualmente.

Por quase 500 anos, a principal mesquita de Istambul, Santa Sofia serviu como modelo para diversas mesquitas otomanas, principalmente a chamada Mesquita Azul, que fica em frente a Santa Sofia, a Mesquita Şehzade, a Mesquita de Solimão, a Mesquita de Rüstem Paxá e a Mesquita de Quilije Ali Paxá.

Em 10 de julho de 2020, o Conselho de Estado da Turquia revogou o status de museu do templo, e um decreto posterior do presidente Recep Tayyip Erdoğan determinou a reclassificação de Santa Sofia, convertendo-a novamente em mesquita.

Source: Santa Sofia

Romanian Hagia Sofia din Istanbul

Hagia Sophia (din greacă de la Αγια Σοφια, Aghia Sofia, „Sfânta Înțelepciune”), cunoscută oficial ca Marea Moschee "Ayasofya" (în limba turcă Ayasofya-i Kebir Camii Șerifi) este o moschee din Istanbul, Turcia. Lăcașul a fost ca origine o biserică construită din ordinul împăratului Iustinian (527-565) și a servit drept catedrală a Patriarhiei Ecumenice de Constantinopol până în 1453, când a fost transformată în moschee. În anul 1935 regimul secular Atatürk a transformat edificiul în muzeu. Ca un monument de mare valoare istorică și arhitectonică, Hagia Sophia a fost inclusă pe lista monumentelor patrimoniului mondial UNESCO în 1985. Statutul clădirii a stârnit ulterior discuții, iar în iulie 2020 Consiliul de Stat al Turciei a decis că transformarea în muzeu ar fi fost ilegală. La scurt timp s-a anunțat că muzeul va fi reconvertit în moschee, stârnind numeroase critici din partea reprezentanților UNESCO, dar și a unor state precum Grecia. Prima rugăciune a avut loc într-o vineri, pe data de 24 iulie 2020, adunând mii de participanți, inclusiv președintele Recep Tayyip Erdoğan.

Source: Hagia Sofia din Istanbul

Russian Собор Святой Софии (Константинополь)

Собо́р Свято́й Софи́и — Прему́дрости Бо́жией, Святая София Константинопольская, Айя-София (греч. Ἁγία Σοφία, полностью: Ναός τῆς Ἁγίας τοῦ Θεοῦ Σοφίας; тур. Ayasofya) — бывший патриарший православный собор, находящийся в историческом центре современного Стамбула (ранее Константинополь), район Султанахмет. Всемирно известный памятник византийского зодчества, символ «золотого века» Византии. Официальное название на сегодня — Большая мечеть Айя-София (тур. Ayasofya-i Kebir Camii).

Во времена Византийской империи Софийский собор находился рядом с императорским дворцом. В 1453 году после захвата Константинополя османами собор был обращён в мечеть, а в 1935 году он приобрёл статус музея. В 1985 году Софийский собор в числе других памятников исторического центра Стамбула был включён в состав Всемирного наследия ЮНЕСКО. В 2020 году он снова стал мечетью.

Более тысячи лет Софийский собор в Константинополе оставался самым большим храмом в христианском мире — вплоть до постройки собора Святого Петра в Риме. Высота здания — 55,6 м, диаметр купола — 31 м.

Source: Собор Святой Софии (Константинополь)

Slovak Hagia Sofia

Hagia Sofia (ďalšie názvy pozri nižšie) je bývalý byzantský kresťanský chrám, neskôr turecká moslimská mešita na Zlatom rohu v Istanbule. Je to jedna z najznámejších a najvýznamnejších sakrálnych stavieb sveta, do 16. storočia bola stavba najväčším kresťanským chrámom na svete. Kupola Chrámu Svätej Múdrosti bola až do stavby kupoly nového Chrámu svätého Petra v Ríme (1590) najväčšou na svete. V súčasnosti budova od roku 1935 funguje ako múzeum. Súčasná stavba bola vystavaná za vlády cisára Justiniána I. po tom, čo bol starší chrám poškodený v priebehu povstania Niká (532). V byzantskom období chrám slúžil ako prirodzené centrum Byzantskej ríše. Okrem náboženských funkcií plnil i úlohy kultúrne a politické, konali sa tu korunovácie byzantských cisárov, viaceré koncily, či synody. K chrámovému komplexu bolo pripojených mnoho budov nesakrálneho typu (napr. patriarchov palác), z ktorých sa do dnešných čias zachovali len niektoré. V neskorších obdobiach bola stavba viackrát rekonštruovaná a súčasnú podobu získala za vlády osmanských sultánov. Chrám mal ako programová stavba justiniánskeho štýlu mimoriadny vplyv na byzantskú architektúru a architektúru kresťanských chrámov byzantského obradu. Spolu s ďalšími pamiatkami v Istanbule súčasťou Svetového kultúrneho dedičstva UNESCO pod názvom Historické oblasti Istanbulu.Od 30. rokov 20. storočia budova fungovala ako múzeum, no existovali snahy tureckých konzervatívnych nacionalistických, či islamistických kruhov o jej opätovnú premenu na mešitu. V roku 2020 turecký Najvyšší správny súd anuloval rozhodnutie o zriadení múzea z roku 1934 a turecký prezident Recep Tayyip Erdoğan krátko na to podpísal dekrét, ktorý umožňuje využívanie Hagie Sofie na náboženské účely (t.j. jej i premenu na mešitu). Turecké vládne kruhy deklarovali, že nová situácia neovplyvní navštíviteľnosť budovy. Turecké snahy o premenu budovy na mešitu vyvolali vlnu odporu v prevažne ortodoxnom Grécku a krok odsúdil aj ekumenický patriarcha. Poľutovanie či znepokojenie nad aktom prejavilo aj UNESCO, viaceré krajiny, či pápež František. Krok odsúdili aj niektorí Turci.

Source: Hagia Sofia

Serbian Аја Софија

Света Софија или Премудрост Божија (грч. Αγία Σοφία), познатија као Аја Софија (тур. Ayasofya) или званично Велика џамија Аја Софија (тур. Ayasofya-i Kebir Camii-i Şerifi), бивша је православна патријаршијска саборна црква у Истанбулу у Турској. Од времена завршетка градње 537. па све до 1453. године, служила је као православна саборна црква и сједиште Васељенског патријарха, изузев између 1204. и 1261. године, када је претворена у католичку цркву за вријеме Латинског царства. Грађевина је била џамија од 29. маја 1453. до 1931. Затим је секуларизована и отворена као музеј (тур. Ayasofya Müzesi) 1. фебруара 1935. године. Јула 2020. године, турски Државни савет поништио је одлуку Мустафе Кемала Ататурка из 1934. године којом је Аја Софија постала музеј како би поново била претворена у џамију. Свечано је отворена као џамија 24. јула 2020. године, када је одржана прва молитва којој је присуствовао председник Турске Реџеп Тајип Ердоган. Она је била највећа хришћанска богомоља на свету скоро хиљаду година, све док није завршена Севиљска катедрала 1520. године.

Посебно позната по масивној куполи, сматра се оличјем византијске архитектуре, за коју се каже да је „промјенила историју архитектуре”. Остала је највећа хришћанска црква на свијету, све до 1520. године када је изграђена Севиљска катедрала. Тренутна грађевина је првобитно конструисана као црква између 532. и 537. по наредби византијског цара Јустинијана I и била је трећа Црква Свете мудрости. Претходно двије су уништили побуњеници. Пројектовали су је Исидор Милетски и Антемије Тралски.Садашња зграда је првобитно била изграђена као црква између 532. и 537. године по наређењу византијског цара Јустинијана I и била трећа црква Свете мудрости која је заузимала то место, при чему су претходне биле уништене у немирима током устанка Ника. Објекат су дизајнирали грчки геометри Исидор Милетски и Антемије из Трала. Црква је била посвећена Светој мудрости, Логосу, другој особи Светe Тројице, који се слави 25. децембра, као комеморација рођења путем оваплоћења Бога Логоса у Христу. Мада се понекад црква назива Светом Софијом (као да је именована по Софији мученици), реч sophia је заправо фонетско спеловање на латинском грчке речи за мудрост. Њено пуно име у грчком је Ναός της Αγίας του Θεού Σοφίας, Naos tēs Hagias tou Theou Sophias, „храм Свете мудрости Божије”. Црква је садржавала велику колекцију моштију и имала је, између осталог, сребрни иконостас висок 15 m. Она је била фокална тачка православне цркве скоро хиљаду година. Зграда је осведочила изопштење патријарха Михаила Керуларија, које је званично саопштено од стране Хумберта од Силва Кандиде, папског изасланика папе Лава IX 1054. године, што је чин који се обично сматра почетком великог раскола.

Године 1453, Константинопољ је освојило Османско царство под Мехмедом II Освајачем (Ел Фатих), који је наредио да се ова главна црква православног хришћанства претвори у џамију. Мада су током византијске управе неки делови града Константинопоља временом пали у лоше стање, катедрала је одржавана помоћу суме новца издвојене за ту сврху. Упркос томе, ова хришћанска катедрала оставила је снажан утисак на нове османске владаре, те је претворена у џамију. Звона, олтар, иконостас и друге реликвије су уништене, а мозаици који су приказивали Исуса, његову мајку Марију, хришћанске свеце и анђеле су исто тако били уништени или премалтерисани. Исламске одлике — као што су михраб (ниша на зиду која указује на правац Меке, за молитве), минбер (проповедаоница), и четири минарета — су додати. Остала је џамија до 1931. године, када је била затворена за јавност четири године. Поново је отворена 1935. године као музеј од стране Републике Турске. Аја Софија је 2014. године била други најпосећенији музеј у Турској, који је привукао скоро 3,3 милиона посетилаца. Према подацима које је објавило турско Министарство културе и туризма, Аја Софија је била најпосећенија туристичка атракција Турске 2015. године.Од времена иницијалне конверзије до изградње оближње Султан Ахмедове џамије (Плаве џамије у Истанбулу) 1616. године, она је била главна џамија у Истанбулу. Византијска архитектура Аја Софије је служила као инспирација за многе друге отоманске џамије, као што је горе поменута џамија, Шехзадина џамија, Сулејманова џамија, Рустем-пашина џамија и Али-пашина џамија.

Source: Аја Софија

Swedish Hagia Sofia

Hagia Sofia (turkiska Ayasofya, grekiska Ἁγία Σοφία (Hagia Sofía (uttalas [hággia Sofí:a]), latin Sancta Sophia eller Sancta Sapientia, "Heliga visheten") i Istanbul i Turkiet byggdes ursprungligen som en kristen kyrka åren 532–537 av Justinianus I. Till följd av brytningen mellan den västliga och östliga kristenheten blev den senare förknippad med den grekisk-ortodoxa kyrkan. Efter omkring 900 år som kristen kyrka omvandlades den till moské efter Konstantinopels fall år 1453 och användes sedan som moské i 481 år men blev år 1934 ett museum efter beslut av Kemal Atatürk och utsågs till världsarv av UNESCO. Fredagen den 10 juli 2020 upphävdes museistatusen av den turkiska högsta förvaltningsdomstolen, varpå president Erdogan deklarerade att byggnaden skulle användas som moské igen.Hagia Sofia är den bysantinska arkitekturens mästerverk och har sedan dess uppförande väckt världens beundran. Kyrkan intog en viktig plats i den bysantinska propagandan där den betraktades som acheiropoiet (grekiska: "ej av människohand") – ett rum där de jordiska och himmelska sfärerna möttes och som återspeglade Guds kosmiska ordning. Med patriarken Germanos ord: "Kyrkan är den jordiska himmel där övre himlens Gud dväljs och rör sig; mässan är återskenet av en mässa utan slut som änglarna håller i himlen." Samma byggnad betraktades av muslimer som den fulländade moskén, "den översta himlen", och den blev en förebild även inom islamisk arkitektur. Än idag omnämns ofta Hagia Sofia som en av arkitekturhistoriens vackraste byggnader.

Det centrala rummet i Hagia Sofia täcks av en mäktig kupol och omges av gallerier i två våningar. De ursprungliga mosaikerna och de mångfärgade marmorplattorna återspeglade ljuset från de många fönstren och levande ljusen. Exteriört har Hagia Sofia byggts om i etapper och tillförts minareter och nödvändiga förstärkningar.

Source: Hagia Sofia

Ukrainian Софійський собор (Константинополь)

Софійський собор, також Ая-Софія (грец. Αγία Σοφία, повна назва грец. Ιερός Ναός της του Θεού Σοφίας; тур. Ayasofya) в Константинополі — одна з найвеличніших архітектурних пам'яток візантійської архітектури, що збереглися донині; символ «золотої доби» Візантійської імперії та один із символів сучасного Стамбулу, розташована в історичному центрі міста Султанахмет.

Збудована 537 року поруч із Великим імператорським палацом як християнський собор святої Софії.

Після завоювання Константинополя османами 1453 року була перетворена на мечеть.

1934 року за наказом Кемаля Ататюрка перетворена на музей.

10 липня 2020 року Державна рада Туреччини визнала указ Ататюрка незаконним і Президент Туреччини Ердоган передав Ая-Софію у власність Управління релігійних справ.

Висота Софійського собору — 55 метрів, діаметр бані — 31 метр. Понад тисячу років Софійський собор у Константинополі залишався найбільшим храмом у християнському світі — до будівництва Собору святого Петра в Римі. 1985 року храм занесений до переліку Світової спадщини ЮНЕСКО.

Source: Софійський собор (Константинополь)

Chenese 阿亚索菲亚

阿亚索菲亚清真寺是位于现今土耳其伊斯坦布尔的宗教建筑,阿亚索菲亚(希臘語:Ἁγία Σοφία ;土耳其語:Ayasofya)旧称聖索菲亞大教堂(拉丁語:Sancta Sapientia),有近一千五百年的漫長歷史,因其巨大的圓頂而闻名于世,是一幢「改變了建築史」的拜占庭式建築典範。

索菲亞在希腊语裡的意思是神聖智慧。其拉丁语名称则为Sancta Sophia或Sancta Sapientia,希臘語全名是「Ναός τῆς Ἁγίας τοῦ Θεοῦ Σοφίας」,解作「上帝聖智教堂」,教堂供奉在正教神學裡的耶稣。大教堂稱為「聖索菲亞」(Ἁγία Σοφία),是特別獻給天主聖智的那一位,即為耶穌基督。這種對耶穌的稱呼可能源自使徒保羅在《哥林多前書》第1章第24节参中對基督的描繪:「但在那蒙召的,無論是猶太人、希臘人,基督總為神的能力,神的智慧(Σοφία)。」。

在该教堂伫立的地点曾经存在过两座被暴乱摧毁的教堂,公元532年拜占庭皇帝查士丁尼一世下令建造第三所教堂。在拜占庭雄厚的国力支持之下,由物理學家米利都的伊西多爾及數學家特拉勒斯的安提莫斯设计的这所教堂在公元537年便完成了其建造。刚竣工时的圣索菲亚大教堂是正教會牧首巴西利卡形制的大教堂,在1519年被塞維亞主教座堂取代之前聖索菲亞大教堂一直是世界上最大的教堂。聖索菲亞大教堂由360年落成直至1453年期間都是君士坦丁堡的大教堂。

奧斯曼土耳其人在1453年征服君士坦丁堡,蘇丹穆罕默德二世下令將大教堂轉變為清真寺,还将鐘鈴、祭壇、聖幛、祭典用的器皿移去,用灰泥覆蓋基督教鑲嵌畫。日后又逐渐加上了一些伊斯蘭建築,如米哈拉布、敏拜爾及外面的四座叫拜樓。

随着土耳其共和国的建立,1934年该教堂失去了其宗教意义,1935年2月1日,这座见证了数个帝国兴盛衰亡的建筑以博物館的身份重新对世人开放。直到2020年7月2日,时任總統雷杰普·塔伊普·埃尔多安撤销国父凱末爾在1934年签署改為博物館的政令,恢复其宗教场所的角色。

大教堂藏有大量聖物,當中以一個15公尺(49英尺)高的銀聖幛最具特色,聖索菲亞大教堂是君士坦丁堡牧首的聖座,在将近千年的时间里都是正教會的焦點。1054年,樞機宏伯特到聖索菲亞大教堂的祭壇將牧首米恰爾一世·色路拉里烏逐出教會,該事件被視為東西教會分裂的開端。

作為接近500年來伊斯坦堡最重要的清真寺,聖索菲亞大教堂是眾多奧斯曼帝國時期清真寺如蘇丹艾哈邁德清真寺(藍色清真寺)、塞札特清真寺、蘇萊曼尼耶清真寺、魯斯坦帕夏清真寺、奇力克阿里帕夏清真寺的模范。

Source: 阿亚索菲亚

Wikivoyage

English Hagia Sophia (Aya Sofya)

Dating from the 6th century, it was built as a basilica for the Eastern Roman Emperor Justinian I. A masterwork of Roman engineering, the huge 30-m diameter dome covers what was for over 1000 years the largest enclosed space in the world. The church was looted by the fourth Crusaders in 1204, and became a mosque in the 15th century when the Ottomans conquered the city. It was converted into a museum in 1935, and in 2020 was again proclaimed a mosque.

Address Ayasofya Meydanı
Price Free
Last Edit2020-12-24

English Hagia Sophia (Aya Sofya)

Former mosque at the time of Assassin's Creed: Revelations, now a museum. Ezio entered the mosque to find Ishak's Armor. The player would be rewarded for climbing the monument in under 25 seconds (Spider Assassin trophy/achievement).

Address Ayasofya Meydanı
Last Edit2017-10-20

Russian Собор Святой Софии, мечеть Айясофия

Сказать, что Софийский собор является символом византийской храмовой архитектуры и визитной карточкой Константинополя-Стамбула — наверное, не сказать ничего. Как минимум, нынешняя мечеть Айясофия остаётся одним из крупнейших культовых сооружений на планете, одним из старейших сохранившихся христианских храмов и одной из святынь православного христианства, а также архитектурным образцом для большого количества православных церквей, равно как и мечетей. Собор в первоначальном своём виде был возведён с 532 по 537 годы и затем несколько столетий подряд являлся кафедральным собором Константинополя, местом коронации византийских императоров. Также он сыграл ключевую роль в христианизации Руси: по преданию, красота и роскошь Софийского собора, о которой передавали русские посланники князю Владимиру, вдохновили его на то, чтобы перенять для себя и подданных именно православную веру, а не, например, ислам. Расцвет Софийского собора как христианской святыни продолжался до 1453 года, когда Константинополь был завоёван османским султаном. Собор был разграблен, а затем перестроен в мечеть, в результате чего принял в основном свой нынешний вид, крайне необычный в силу смешения христианских и восточных стилей. В частности, к зданию были пристроены минареты, а несколько позднее на фасадах появились опоры-контрфорсы. Многочисленные христианские мозаики и фрески вплоть до XX века были замазаны штукатуркой, и только великий реформатор Ататюрк в 1930-х годах решился на такой смелый шаг, как секуляризация здания и превращение его в музей, в ходе чего также была восстановлена значительная часть оригинального внутреннего убранства. Музейный статус Айясофии в течение почти столетия более-менее устраивал как христиан, так и большинство мусульман, пока заигрывающий с радикальным исламизмом президент Эрдоган в 2020 году не принял решение вернуть Айясофию мусульманам, чем отнюдь не привёл в восторг не только христиан, но и значительную часть собственного, умеренно-мусульманского населения...

Typesee

Italian Basilica di santa Sofia (Ayasofya Müzesi, Ayasofya o Hagia Sophia)

Edificata come basilica e dedicata alla Sophia (cioè la sapienza di Dio), sul sito di due chiese antecedenti, fu poi convertita in moschea nel periodo ottomano e secolarizzata e convertita in museo nel 1935.

Price 40 YTL
Hours 09:00-17:00, in estate aperto fino alle 19:00

Russian Софийский собор

Typesee
Last Edit2015-07-29

Places located in Hagia Sophia

af Aya Sophiaam ሃጊያ ሶፊያan Santa Sofiya d'Istambular آيا صوفياarz ايا صوفياav Айя Софияaz Aya Sofyaba Айя Суфияbe Сафійскі саборbe-tarask Сафійскі саборbg Света Софияbn আয়া সোফিয়াbr Santez-Sofia (Istanbul)bs Aja Sofijabxr Айя-Софияca Santa Sofiace Сийлахь Софин Килсckb ئایاسۆفیاcrh Ayasofyacs Hagia Sofiadiq Ayasofyadv ހާޖިޔާ ސޯފިޔާel Αγία Σοφίαeo Hagia Sofiaes Santa Sofíaeu Hagia Sofiafa ایاصوفیهfi Hagia Sofiafr Sainte-Sophiefy Hagia Sofia (Istanbûl)ga Hagia Sofiagl Igrexa de Santa Sofíahe איה סופיהhi हागिया सोफियाhr Aja Sofijahu Hagia Szophiahy Սուրբ Սոֆիայի տաճարhyw Ս. Սոֆիա տաճար (Կ. Պոլիս)io Hagia Sofiais Ægisifit basilica di Santa Sofiaja アヤソフィアka აია-სოფიას ტაძარიkab Aya Sofyakbp Sophie Kiɖeɖeu Keɖeyaɣ wondu ɖɩɣakk Айя Софияko 아야 소피아ku Ayasofyaky Айя-Софьяla Aedes Sanctae Sophiaelad Santa Sofialt Sofijos soboraslv Svētā Sofijamk Црква Света Софијаml ഹേജിയ സോഫിയmn Софийн цогчин дуганmr हागिया सोफियाms Aya Sophiamy ဟာဂီယာ ဆိုဖီယာnb Hagia Sofiane ह्यागिया सोफियाnn Hagia Sofiapa ਹਾਗੀਆ ਸੋਫੀਆpl Hagia Sofiapnb آیا صوفیاpt Basílica de Santa Sofiaqu Aya Sophiyaru Собор Святой Софииrue Храм Божой Премудростиsah Айыы Суоппуйа собораsh Aja Sofijask Hagia Sofiasl Hagija Sofijasq Aya Sofiasr Аја Софијаsu Aya Sopiasv Hagia Sofiata ஹேகியா சோபியாtg Айёсуфияth ฮายาโซฟีอาtr Ayasofyatt Айя Суфияug ئاياسوڧياuk Софійський соборur آیاصوفیاuz Sofiya ibodatxonasiwuu 圣索菲亚大教堂xmf აია-სოფიაშ ოხიდაyi האגיא סאפיאyue 聖蘇菲亞大教堂zh 圣索菲亚大教堂zh-hans 圣索非亚大教堂zh-hk 聖蘇菲亞大教堂
Image source:
Wikimedia Commons CC BY-SA 3.0 by Arild Vågen
Wikidata Updated: Fri Jul 23 2021 09:01:55