radio telescope

form of directional radio antenna used in radio astronomy

Wikimedia Commons
Wikimedia Commons category: Radio telescopes

Wikipedia

English Radio telescope

A radio telescope is a specialized antenna and radio receiver used to receive radio waves from astronomical radio sources in the sky. Radio telescopes are the main observing instrument used in radio astronomy, which studies the radio frequency portion of the electromagnetic spectrum emitted by astronomical objects, just as optical telescopes are the main observing instrument used in traditional optical astronomy which studies the light wave portion of the spectrum coming from astronomical objects. Radio telescopes are typically large parabolic ("dish") antennas similar to those employed in tracking and communicating with satellites and space probes. They may be used singly or linked together electronically in an array. Unlike optical telescopes, radio telescopes can be used in the daytime as well as at night. Since astronomical radio sources such as planets, stars, nebulas and galaxies are very far away, the radio waves coming from them are extremely weak, so radio telescopes require very large antennas to collect enough radio energy to study them, and extremely sensitive receiving equipment. Radio observatories are preferentially located far from major centers of population to avoid electromagnetic interference (EMI) from radio, television, radar, motor vehicles, and other man-made electronic devices.

Radio waves from space were first detected by engineer Karl Guthe Jansky in 1932 at Bell Telephone Laboratories in Holmdel, New Jersey using an antenna built to study noise in radio receivers. The first purpose-built radio telescope was a 9-meter parabolic dish constructed by radio amateur Grote Reber in his back yard in Wheaton, Illinois in 1937. The sky survey he did with it is often considered the beginning of the field of radio astronomy.

Source: Radio telescope

Arabic مقراب راديوي

المقراب الاذاعي أو المِقْرَاب الكَاشُوفِي ( أو المقراب الراديوي ) (بالإنجليزية: Radio telescope)‏ هو راديو هوائي يستعمل في علم الفلك الكاشوفي لتجميع الموجات الهرتزية الخافتة الصادرة من جسم في الفضاء وقياسها، وهذا الجهاز يُجَمِّع الموجات الهرتزية كما يُجَمِّع التلسكوب الضوئيُّ الضوءَ. والموجات الهرتزية والموجات الضوئية في الحقيقة لها النوع نفسه من الإشعاع المُسمَّى بالموجات الكهرومغنطيسية.

يمكن للمقراب الكاشوفي كشف موجات كهرومغنطيسية أضعف من تلك التي يستطيع المقراب البصري كَشْفَها، ولذا يستطيع المقراب الكاشوفي البصري سبر أعماق الكون أكثر من المقراب البصري، إذ يستطيع أفضل مقراب بصرى كشف الأجسام البعيدة بضعة بلايين من السنين الضوئية فحسب، في حين تستطيع المقاريب الكاشوفية تَفحُّص مسافات تصل إلى الـ 16 مليار سنة ضوئية، وهي أطول مسافة يمكن أن تكشفَ فيها الموجات اللاسلكية التي تُصدرها أجسام في الفضاء كما يعتقد الفلكيون.

Source: مقراب راديوي

Bulgarian Радиотелескоп

Радиотелескоп е вид радиоантена, която може да бъде насочвана в определена посока.

Използва се в радиоастрономията, за да регистрира радиоизлъчването на отдалечени астрономически обекти. За разлика от оптическите телескопи, радиотелескопите работят не във видимата област, а улавят радиовълни с честота от няколко стотици мегахерца до няколко стотици гигахерца и могат да регистрират и най-слабите сигнали в тази област на електромагнитния спектър.

Най-големият радиотелескоп в света се намира в Аресибо, Пуерто Рико и е официално открит през 1963. Диаметърът на рефлекторното му огледало е почти 305 м. Друг голям и известен радиотелескоп е „Голямата редица“ в Ню Мексико, САЩ. Той се състои от 27 радиотелескопа. Диаметърът на всеки един от тях е 25 метра.

Source: Радиотелескоп

Czech Radioteleskop

Radioteleskop je forma směrové antény využívaná v radioastronomii a také při příjmu a sběru dat z družic a vesmírných sond. Od optických teleskopů se liší tím, že pracují v radiové části elektromagnetického spektra, v kterém detekují a sbírají data z radio-emitujících zdrojů. To znamená, že neposkytují žádný přímo viditelný obraz. Radioteleskopy jsou většinou velké parabolické antény užívané buďto samostatně nebo ve formacích. Radioobservatoře bývají situovány co nejdále od velkých městských center, aby se co nejvíce eliminoval vliv rušivých radioemisí, které tato centra produkují (např. rozhlasové vysílání, televizní vysílání). Je to podobné jako u optických teleskopů, s tím rozdílem, že u nich v blízkosti velkých měst dochází k rušení světelnými emisemi.

Source: Radioteleskop

German Radioteleskop

Radioteleskope sind Instrumente zum Empfangen und Messen der aus dem Weltall bzw. von speziellen Himmelsobjekten kommenden Radiofrequenzstrahlung. Sie sind das wichtigste Hilfsmittel der sogenannten Radioastronomie.

Die Antenne hat meist die Form eines Parabolspiegels. Für kürzere elektromagnetische Wellen im Zentimeter- bis Dezimeter-Bereich muss der Reflektor eine glatte Oberfläche haben, für längere Wellen genügt eine Gitterstruktur.

Source: Radioteleskop

Greek Ραδιοτηλεσκόπιο

Το ραδιοτηλεσκόπιο είναι ειδικό όργανο, δέκτης ραδιοκυμάτων, σε μορφή κατευθυντικής ραδιοφωνικής κεραίας που χρησιμοποιείται στη Ραδιοαστρονομία, αλλά και στην παρακολούθηση τεχνητών δορυφόρων ή διαστημικών σκαφών και στη συλλογή των δεδομένων που μεταδίδουν στη Γη. Στον αστρονομικό τους ρόλο, διαφέρουν από τα συνηθισμένα (οπτικά) τηλεσκόπια στο ότι ανιχνεύουν ραδιοκύματα αντί φως. Μπορούν επομένως να ανιχνεύσουν και να παρατηρήσουν ραδιοπηγές. Επειδή τα ραδιοφωνικά μήκη κύματος είναι πολύ μεγαλύτερα εκείνων του φωτός κατά συνέπεια τα ραδιοτηλεσκόπια είναι συνήθως μεγάλες παραβολοειδείς κεραίες που μοιάζουν με τεράστια «πιάτα» (όπως και οι κεραίες που χρησιμοποιούνται για τη λήψη των ραδιοκυμάτων της δορυφορικής τηλεόρασης), προκειμένου να έχουν την ίδια ικανότητα με τα οπτικά τηλεσκόπια

Τα ραδιοτηλεσκόπια χρησιμοποιούνται είτε αυτόνομα, είτε και ως μέλη διατάξεων τέτοιων κεραιών που λειτουργούν συμβολομετρικά («ραδιοσυμβολόμετρα»).

Τα «ραδιοαστεροσκοπεία», δηλαδή οι εγκαταστάσεις αυτών των συσκευών βρίσκονται μακριά από μεγάλες πόλεις, και συνήθως σε ερημικές τοποθεσίες, για την αποφυγή των ηλεκτρομαγνητικών παρεμβολών από σήματα του ραδιοφώνου, της τηλεόρασης, σήματα ραντάρ, κινητής τηλεφωνίας κ.ά.. Κάτι παρόμοιο δηλαδή με αυτό που συμβαίνει και με τα οπτικά αστεροσκοπεία για την αποφυγή της φωτορύπανσης, με τη διαφορά ότι τα ραδιοτηλεσκόπια εγκαθίστανται σε χαμηλά μέρη ή σε κοιλάδες για την επιπλέον θωράκιση από παρεμβολές.

Source: Ραδιοτηλεσκόπιο

Spanish Radiotelescopio

Un radiotelescopio es una antena especializada y radioreceptor usado para captar ondas de radio emitidas por fuentes de radio astronómicas,[1]​[2]​[3]​ generalmente a través de una gran antena parabólica (plato), o un conjunto de ellas. A diferencia de un telescopio ordinario, este puede ser usado tanto de día como de noche, ya que no capta imágenes del cosmos en luz visible sino de ondas de radio. Este tipo de telescopio es el instrumento principal de observación usado en radioastronomía, la cual estudia la porción del espectro electromagnético de radiofrecuencia emitida por objetos astronómicos.

Source: Radiotelescopio

Finnish Radioteleskooppi

Radioteleskooppi on radiotähtitieteessä käytettävä havaintoväline, jolla tehdään havaintoja sähkömagneettisen spektrin radiosäteilyn alueen aallonpituuksilla. Aaltojen keräämiseen käytetään tavallisesti suurta parabolista peiliantennia. Radioteleskoopit ovat tavallisesti hyvin suurikokoisia, verrattuna vaikkapa valon havainnointiin käytettyihin optisiin kaukoputkiin, koska radioaaltojen aallonpituus on huomattavasti valoa pitempi. Usein radioteleskooppeja on yhdistetty toisiinsa interferometrian avulla, jolloin ne toimivat yhtenä suurena teleskooppina.

Source: Radioteleskooppi

French Radiotélescope

Un radiotélescope est un télescope spécifique utilisé en radioastronomie pour capter les ondes radioélectriques émises par les astres. Ces ondes radio, bien que plus ou moins prédites par certains physiciens comme Thomas Edison et Oliver Lodge, ne sont véritablement découvertes qu'au début des années 1930 par Karl Jansky lorsqu'il cherche l'origine de certaines interférences avec les transmissions radio terrestres.

Depuis cette époque qui marque le début de la radioastronomie, les radiotélescopes sont utilisés en fonction des longueurs d'onde, aussi bien pour l'étude du Soleil, que pour celle des régions de formations stellaires, des jets de microquasars et de noyaux actifs de galaxies, ou des études cosmologiques.

Source: Radiotélescope

Hebrew רדיו-טלסקופ

רדיו-טלסקופ הוא מתקן הצופה בעצמים המצויים בחלל באמצעות קרינת רדיו (קרינה אלקטרומגנטית המאופיינת בתדירות נמוכה יחסית ואורך גל ארוך). טלסקופ אופטי צופה בעצמים רחוקים על ידי שימוש בקרינה נראית המגיעה מן העצמים הנצפים בחלל. טלסקופ רדיו, לעומת זאת, עושה זאת באמצעות קרינת רדיו המגיעה מגרמי שמים שונים בחלל.

Source: רדיו-טלסקופ

Croatian Radioteleskop

Radioteleskop je astronomski instrument ili uređaj za prihvat i mjerenje jakosti svemirskih radio valova. Sastoji se od antene, prijamnika s pojačalom i elektronskih računala za analizu i pohranu podataka. Antene mogu biti poluvalni dipol, takozvana Yagijeva antena, ili dipol u žarištu udubljenoga kolektora koji je najčešće paraboloidnoga oblika. Po tipu rada radioteleskopi se dijele na one s radiointerferometrima, s grupnom antenom i s refleksijskim zrcalom. Veličina ili dimenzije refleksijskoga zrcala moraju biti što veće kako bi se postiglo bolje razlučivanje. Budući da su valne duljine radiovalova i do 100 000 puta veće od valnih duljina vidljive svjetlosti, potrebne su antene s promjerom od nekoliko desetaka metara kako bi se dobila moć razlučivanja od nekoliko stupnjeva, dok optički teleskopi s promjerom zrcala od približno 1 metar mogu razdvojiti (registrirati kao dva) izvore međusobno udaljene manje od jedne lučne sekunde. Zbog toga sve više u upotrebu ulaze prva dva tipa radioteleskopa, kojima nije uvjet velika zrcalna antena. Kod interferometarskoga tipa (dugobazična interferometrija) u najjednostavnijem slučaju koriste se dvije antene udaljene nekoliko desetaka ili stotina kilometara, koje su tijekom rada međusobno fazno koherentne (koherencija). Razmak između dviju antena ima tada istu ulogu koju u teleskopu s jednim zrcalom ima promjer zrcalne plohe. Problem je održavanje fazne koherencije na antenama zbog velike duljine vodiča koji ih spajaju. Taj se razmak može bitno smanjiti upotrebom većega broja antena na relativno malenom prostoru (grupna antena). One također moraju biti međusobno u fazi te zauzimati pravilan raspored (u obliku križa, kruga, slova Y i tako dalje). Linearne su dimenzije takve grupne antene reda veličine kilometra, a moć je razlučivanja nekoliko lučnih minuta.

Radioteleskopom se registriraju valovi one valne duljine na koju je njegov električni krug ugođen. Interkontinentalni radiointerferometri postižu kutno razlučivanje bolje od 0,001″. Za opažanje spektralnih linija primjenjuju se radiospektrometri. Razvojem radioteleskopa razvila se i tehnika prijama slabih radiosignala i njihovo odvajanje od šumova. U uporabi su tehnički postupci kao što je aperturna sinteza, kojom se simuliraju veće prijamne površine i bolje razlučivanje, a u tu se svrhu koristi i Zemljina vrtnja. Najveći upravljivi radioteleskop (radioteleskop s pomičnom antenom) promjera 110 metara, nalazi se u Green Banku, SAD. Radioteleskop (neupravljivi) u Arecibu, Portoriko, SAD, promjera je 305 metara, smješten je u prirodnoj udolini, a rabi se i kao radar. Jedan je od najvećih i najosjetljivijih radiointerferometara od 27 elemenata VLA (eng. Very Large Array), a nalazi se u Socorru, SAD.Radioteleskop je ustvari vrsta usmjerene radijske antene, koja se koristi u radioastronomiji. Sličan tip antena se koristi u praćenju i skupljanju podataka s umjetnih satelita i svemirskih letjelica. Razlikuju se od optičkih teleskopa, jer rade s radiofrekvencijama, koje su dio elektromagnetskog spektra, uz pomoć kojih mogu otkriti i dobiti podatke s radioizvora. Radioteleskopi su obično parabolične antene (tanjuri), koji se koriste samostalno ili u zajedničkim mrežama. Radijski opservatoriji poželjno su smješteni daleko od prenapučenih gradova, da bi se izbjegla elektromagnetska interferencija s radija, televizije, radara i ostalih odašiljača. Slično je i s optičkim teleskopima, koji imaju problema sa svjetlosnim onečišćenjem. Zbog toga se radio teleskopi često smještaju u doline, gdje su im okolna brda kao štitovi.

Source: Radioteleskop

Hungarian Rádiótávcső

A rádiótávcső (rádióteleszkóp) a rádióhullámok tartományába tartozó elektromágneses sugárzás összegyűjtésére és segítségükkel távoli objektumok megfigyelésére szolgáló, jellemzően a csillagászatban (melynek a rádiótartománnyal foglalkozó ága a rádiócsillagászat) használt eszköz, egyfajta irányított rádióantenna. Felépítése hasonlít a rádiólokátorokéra, azzal a különbséggel, hogy a rádiólokátor a saját maga által kibocsátott rádióhullámok visszavert sugárzását érzékeli, a rádiótávcső viszont nem sugároz ki rádióhullámokat. (Néhány rádiótávcső használható közelebbi objektumok megfigyelésére rádiólokátorként is.) A rádióhullámok nagyobb hullámhossza a visszaverő felület egyszerűbb, kisebb pontosságú megmunkálását, így a hagyományos teleszkópoknál lényegesen nagyobb méretű rádiótávcsövek építését teszi lehetővé, ami a többi távcsőénél lényegesen nagyobb érzékenységet és szögfelbontást biztosít.

A 305 méter átmérőjű Arecibói rádiótávcső, melyet Puerto Ricón egy völgy beépítésével hoztak létre, és jellegénél fogva csak a zenit 20°-os környezetében lévő objektumok megfigyelésére alkalmas. A szovjet RATAN–600 távcső 500 méter átmérőjén belül több, kisebb visszaverő elem helyezkedik el, melyek helyzetét egyenként beállítva verik a rádiósugárzást a középpontban található érzékelőbe. A legnagyobb, szabadon forgatható antennájú rádiótávcső a németországi Effelsbergi rádiótávcső, melynek antennája 100 méter átmérőjű.

A rádiótávcsövek esetén a legkönnyebb alkalmazni az interferometriát, ilyenkor több, egymástól távol fekvő távcső jeleit adják megfelelően össze, így olyan felbontású képet kapnak, mint amekkorát egy, a távcsőrendszer méretével megegyező méretű távcsővel kapnának.

Source: Rádiótávcső

Italian Radiotelescopio

Un radiotelescopio è un telescopio che, a differenza di quelli classici che osservano la luce visibile, è specializzato nel rilevare onde radio emesse dalle varie radiosorgenti sparse per l'Universo, generalmente grazie ad una grande antenna parabolica, o più antenne collegate. Il campo dell'astronomia che si occupa della banda radio è detto, appunto, radioastronomia.

Source: Radiotelescopio

Japanese 電波望遠鏡

電波望遠鏡(でんぱぼうえんきょう、英: radio telescope)は、可視光線を集光して天体を観測する光学式の天体望遠鏡に対して、電波を収束させて天体を観測する装置の総称。これを専門に用いる電波天文学という分野がある。

Source: 電波望遠鏡

Korean 전파망원경

전파망원경(電波望遠鏡, radio telescope)은 지향성 안테나를 이용한 망원경이다. 가시광선 대역을 이용하는 광학 망원경과 달리 전파 대역의 정보를 이용한다. 광학 망원경과는 달리 장파장의 전파를 이용하므로, 같은 크기의 광학 망원경에 비해 필연적으로 분해능이 떨어지는 단점을 갖고 있다. 이를 극복하기 위해, 전파망원경은 광학 망원경보다 훨씬 큰 구경의 포물면 형태를 갖는 파라볼라 안테나(그 모양 때문에 흔히 '접시'라고 불린다.)를 사용하게 됐다. 현재 가장 큰 전파망원경은 중국 구이저우성의 핑탕 현에 있는 지름 500m 전파망원경이다. 하지만, 건축 구조상 망원경 크기를 늘리는 데에 한계가 있으므로, 이보다 더 좋은 분해능을 얻기 위해서 다수의 작은 전파망원경을 일정한 거리로 배열해서 그 배열 전체의 넓이와 같은 구경의 단일 망원경과 같은 분해능을 얻을 수 있는 망원경 배열도 건설되었다. 가장 유명한 망원경 배열은 미국에 있는 Very Large Array(VLA)이다. 단, 망원경 배열은 배열 전체 크기의 단일 망원경에 비해 분해능만 동일할 뿐, 집광 능력은 비교할 수가 없다. 전파 천문대는 라디오, 텔레비전, 레이다, 기타 전자장비와의 전자기파 간섭을 피해 도심에서 외떨어진 지역에 자리하고 있다. 일반 천문대가 광공해를 피해 도심에서 떨어져 있는 것과 비슷하긴 하지만, 일반 천문대가 대기 간섭을 피하기 위해 산 정상 부근에 위치한것과 달리 전파 천문대는 전자기파 차단을 위해 계곡 안에 자리하는 경우가 많다.

한국에서는 한국천문연구원 산하의 대덕전파천문대에서 1986년부터 지름 14m의 단일 전파망원경을 운영해오고 있으며, 서울대학교 내에도 지름 6m의 전파망원경이 설치되어 2002년부터 연구에 이용되고 있다. 또한 한국천문연구원은 한국우주전파관측망(KVN)을 운영하고 있는데, KVN은 지름 21m의 전파망원경 3개를 서울(연세대학교), 울산(울산대학교), 제주도(구, 탐라대학교)에 건설하여 망원경 배열을 구성하는 것이다.

Source: 전파망원경

Dutch Radiotelescoop

Een radiotelescoop is een radioantenne en ontvanginstallatie speciaal voor het waarnemen van radiosignalen met een golflengte tussen enkele meters en 1 cm, afkomstig van astronomische objecten. Deze tak van de astronomie wordt radioastronomie genoemd. Telescopen die bij golflengtes korter dan 1 cm waarnemen worden (sub-)mm telescopen genoemd. De meeste moderne radiotelescopen bestaan uit één of meer parabolische schotelantennes. Meestal bestaat een telescoop uit een aantal van deze antennes, een 'array', waarvan de signalen gecombineerd worden om het scheidend vermogen te vergroten. Net als bij optische telescopen is het scheidend vermogen recht evenredig met de diameter van de telescoop en omgekeerd evenredig met de gebruikte golflengte. Voor de veel langere golflengtes van radiosignalen (ordegrootte van centimeters) is dus een veel grotere telescoop nodig dan voor waarneming met licht.

Source: Radiotelescoop

Polish Radioteleskop

Radioteleskop – teleskop do obserwacji odległych obiektów astronomicznych z wykorzystaniem fal radiowych. W odróżnieniu od teleskopu optycznego, który pozwala na badanie wyłącznie światła docierającego do Ziemi, radioteleskop umożliwia odbiór szerszego zakresu sygnałów. Wiele obiektów astronomicznych przesłania (optycznie) pył, który jednak nie pochłania wysyłanych fal radiowych. Jednocześnie radioteleskopy mogą być łączone w większe układy, dzięki czemu ich czułość użytkowa i zdolność rozdzielcza wzrastają.

Konstrukcja radioteleskopu może składać się z parabolicznej czaszy czyli reflektora skupiającego fale radiowe w ognisku, w którym umieszczony jest odbiornik fal radiowych. Ze względu na konieczną czułość odbiorniki używane w radioastronomii chłodzone są ciekłym helem, dzięki czemu można zredukować szum elektryczny we wzmacniaczach sygnałów. Odebrane dane są przesyłane światłowodami do centrum obliczeniowego. Tam naukowcy poddają je analizie opartej np. na transformacie Fouriera, dzięki czemu mogą badać wysyłające je obiekty.

Najsłynniejszym radioteleskopem jest radioteleskop w Arecibo znajdujący się w Portoryko. Największym jest pięćsetmetrowej średnicy radioteleskop FAST, położony w prowincji Kuejczou w Chinach. Innym znanym radioteleskopem jest Very Large Array w USA, w stanie Nowy Meksyk niedaleko miasta Socorro. Największy radioteleskop w Europie o średnicy 100 m zbudowano w Effelsbergu w Niemczech, który wchodzi w skład Europejskiej Sieci VLBI. Większość radioteleskopów ma średnicę około 25 m.

Radioteleskopy obserwujące niektóre zakresy mikrofal muszą być umieszczane w kosmosie, bo atmosfera Ziemi pochłania to promieniowanie. Przykładem może być tutaj sonda WMAP, która obserwuje niejednorodności promieniowania tła.

W Polsce największy radioteleskop znajduje się w Piwnicach niedaleko Torunia. Ma on średnicę 32 metrów i do badań wykorzystuje go Katedra Radioastronomii Uniwersytetu Mikołaja Kopernika.

W kosmosie istnieją bardzo egzotyczne obiekty, które da się obserwować tylko przez radioteleskop. Jednym z przykładów mogą być tutaj pulsary. Są to gwiazdy wysyłające bardzo regularne impulsy. Dzięki zrozumieniu natury tych obiektów możliwe jest lepsze poznanie podstawowych praw fizyki.

Radioteleskopy są też jedynym narzędziem pozwalającym na odbieranie wiadomości z kosmosu. Od wielu lat radioteleskopy odbierają sygnały od sond kosmicznych badających Układ Słoneczny.

Niektórzy astronomowie usiłują wykorzystać fale radiowe do komunikacji z istotami inteligentnymi, mogącymi żyć na innych planetach. Najbardziej znany jest tutaj program SETI, w ramach którego bada się fale radiowe docierające do Ziemi z najbliższych gwiazd. Jak dotąd takiego kontaktu nie nawiązano.

Source: Radioteleskop

Portuguese Radiotelescópio

Contrastando com um telescópio óptico, que produz imagens a partir da luz visível, um radiotelescópio observa as ondas de rádio emitidas por fontes de rádio, normalmente através de uma ou um conjunto de antenas parabólicas de grandes dimensões.

O maior radiotelescópio é o RATAN-600 (Rússia) com 576 m de diâmetro da antena circular.

No entanto, o mais conhecido (embora não sendo capaz de ser direccionado) é o Radiotelescópio de Arecibo, localizado em Arecibo, Porto Rico. Outro, também muito conhecido, é o Very Large Array (VLA), em Socorro, Novo México. O maior radiotelescópio na Europa tem uma antena de 100 metros de diâmetro, em Effelsberg, Alemanha, e também foi, durante 30 anos, o maior, com a possibilidade de ser direccionado, até à inauguração do Telescópio Green Bank em 2000. O diâmetro típico de uma antena de um radiotelescópio é de 25 metros, e dezenas de radiotelescópios de tamanho idêntico operam em rádio-observatórios em todo o mundo.No Brasil, o principal radiotelescópio existente é o Rádio Observatório de Itapetinga, com uma grande antena de quase 14 metros de diâmetro - tamanho muito próximo ao da antena encontrada em Euzébio, no Ceará, um dos principais equipamentos que medem a Geodésia no mundo - que observa, principalmente, dados provenientes do Sol, além de outras fontes como galáxias e planetas. Opera entre as frequências de 22 e 48 GHz. Em Cachoeira Paulista está localizado um dos radiotelescópios do Projeto GEM, que mede continuamente a emissão rádio da Via Láctea na faixa compreendida entre 408 MHz e 10 GHz.Em Portugal, foi instalado na Pampilhosa da Serra outro radiotelescópio do Projeto GEM.

A área da astronomia relacionada com as observações realizadas por estes radiotelescópios é designada de radioastronomia.Muitos dos corpos celestes, como os pulsares ou galáxias activas (como os quasares), produzem radiação em radiofrequência e são, portanto, observáveis na região rádio do espectro electromagnético. Examinando a frequência, potência e tempo das emissões rádio destes objectos, os astrónomos podem aumentar a sua percepção do Universo.Os radiotelescópios são também, ocasionalmente, incluídos na procura de vida extraterrestre e no acompanhamento das sondas espaciais (ver Deep Space Network) e satélites.

A China concluiu o maior radiotelescópio do mundo em julho de 2016. O novo radiotelescópio custou cerca de 165 milhões de euros e começou a ser construído em 2011. Localiza-se numa zona rural da província de Guizhou. O radiotelescópio vai ser inaugurado em setembro de 2016 e tem cerca de 500 metros de diâmetro, ultrapassando os 305 metros do até então maior equipamento do género, localizado em Porto Rico .

Source: Radiotelescópio

Romanian Radiotelescop

Radiotelescopul este un instrument astronomic de măsură prevăzut cu antene speciale, metalice, folosit la recepționarea și la studierea undelor radio cuprinse între frecvențele de la câțiva kHz până la 3 GHz, emise de unele corpuri cerești.

Cea mai mare antenă parabolică monolitică o deține radiotelescopul de la Arecibo, Puerto Rico, cu un diametru de 300 m.

Source: Radiotelescop

Russian Радиотелескоп

Радиотелеско́п — астрономический инструмент для приёма радиоизлучения небесных объектов (в Солнечной системе, Галактике и Метагалактике) и исследования их характеристик, таких как: координаты, пространственная структура, интенсивность излучения, спектр и поляризация.

По диапазону частот радиотелескоп занимает начальное положение среди астрономических инструментов для исследования электромагнитного излучения (более высокочастотными являются телескопы теплового, видимого, ультрафиолетового, рентгеновского и гамма-излучения).

Радиотелескопы располагают, как правило, далеко от главных населённых пунктов, чтобы максимально уменьшить электромагнитные помехи от вещательных радиостанций, телевидения, радаров и других излучающих устройств. Размещение радиообсерватории в долине или низине ещё лучше защищает её от влияния техногенных электромагнитных шумов.

Source: Радиотелескоп

Slovak Rádioteleskop

Rádioteleskop alebo rádiový ďalekohľad je prístroj na pozorovanie kozmických objektov na rádiových vlnách. Od optických teleskopov sa líši tým, že pracuje v rádiovej časti elektromagnetického spektra, v ktorom deteguje a zbiera dáta zo zdrojov emitujúcich rádiové žiarenie. To znamená, že neposkytuje žiadny priamo viditeľný obraz. Rádioteleskopy sú väčšinou veľké parabolické antény používané buď samostatne alebo sú vzájomne prepojené. Radioobservatória bývajú situované čo najďalej od veľkých mestských centier, aby sa čo najviac eliminoval vplyv rušivých radioemisí, ktoré tieto centrá produkujú (napr. rádia, televízne vysielanie). Je to podobné ako u optických teleskopov, s tým rozdielom, že u nich v blízkosti veľkých miest dochádza k rušeniu svetelnými emisiami (tzv. svetelné znečistenie).

Source: Rádioteleskop

Serbian Радио-телескоп

Радио-телескопи су уско усмерени пријемници који могу да региструју слаба електромагнетна зрачења са огромних удаљености. Раде на највишим фреквецијама, јер кратки таласи, великих учестаности носе највише енергије. Антене могу да се постављају појединачно или у батерији, када се неколико параболичних антена синхронизује у један радио-телескоп.

Радио-телескопи раде на веома малим таласним дужинама, користећи радио зрачење. Они у фокусу имају диполни пријемник, тј. антену, из које се сигнал појачава и региструје. Огледало је метални параболоид, који представља колектор.

Највећа појединачна антена је на радио-телескопу RATAN-600 (Русија) са пречником од 576 m.

Познати су још и радио-телескопи у Аресибу (Arecibo radio telescope, Arecibo, Порторико), Very Large Array (VLA), у Сокору (Socorro), Новом Мексику, као и радио-телескоп са антеном од 76 m у Џордел Бенку (Jodrell Bank).

Највећи интегрисани радио-телескоп је вероватно Low Frequency Array. Налази се у западној Европи, заузима површину од неколико стотина квадратних km и састављен је од 25.000 појединачних антена.

Најудаљенији сигнал, који је ухваћен је тзв. позадинско зрачење, које вероватно потиче од „великог праска“. На основу њега је процењено да је космос настао пре 13,7 милијарди година.

Source: Радио-телескоп

Swedish Radioteleskop

Ett radioteleskop är en form av riktningsbar radioantenn som främst används inom radioastronomi för att bland annat fånga upp radiovågor från himlakroppar och från övriga världsrymden, men också för att samla in data från satelliter och rymdsonder.

Source: Radioteleskop

Ukrainian Радіотелескоп

Радіотелеско́п — астрофізичний прилад для приймання електромагнітного випромінювання космічних об'єктів у діапазоні частот від десятків МГц до десятків ГГц (від декаметрових до міліметрових хвиль) і дослідження його характеристик: координат джерел, просторової структури, інтенсивності випромінювання, спектру і поляризації.

Антени деяких радіотелескопів схожі на звичайні рефлектори. Вони збирають радіохвилі у фокусі металевого увігнутого дзеркала, яке можна зробити ґратчастим і величезних розмірів — діаметром у десятки метрів. Інші радіотелескопи — це величезні рухомі рами, на яких паралельно один одному закріплені металеві стрижні або спіралі. Радіохвилі, що надходять, збуджують у них електромагнітні коливання, які після підсилення потрапляють на дуже чутливу приймальну радіоапаратуру для реєстрації радіовипромінювання об'єкта.

Серед інших астрономічних інструментів радіотелескопи досліджують електромагнітне випромінювання найнижчих частот. До радіотелескопів належать також гравітаційні телескопи[джерело?]. Вищі частоти досліджують такі прилади:

Субміліметрові телескопи — калтекська субміліметрова обсерваторія, телескоп імені Джеймса Клерка Максвелла, субміліметрові детектори також було встановлено на космічних апаратах «Планк» і «Гершель»;

Інфрачервоні телескопи — діапазон теплового (інфрачервоного) випромінювання;

Оптичні телескопи (іноді спостерігають ближній інфрачервоний і (або) ближній ультрафіолетовий діапазон);

Рентгенівські телескопи — Ухуру, Ariel V, Чандра, XMM-Newton

Гамма-телескопи — Комптон, ГТ-48, GLAST, Swift, INTEGRAL.

Source: Радіотелескоп

Chenese 射电望远镜

射电望远镜(英語:Radio telescope)是一个专门的天线和无线电接收机,在射电天文学用来接收天空中从天文射电源的无线电波。射电望远镜的外形差别很大,有固定在地面的单一口径的球面射电望远镜,有能够全方位转动的类似卫星接收天线的射电望远镜,有射电望远镜阵列,还有金属杆制成的射电望远镜。

1931年,美国贝尔实验室的央斯基用天线阵接收到了来自银河系中心的无线电波。随后美国人格羅特·雷伯在自家的后院建造了一架口径9.5米的天线,并在1939年接收到了来自银河系中心的无线电波,并且根据观测结果绘制了第一张射电天图。射电天文学从此诞生。雷伯使用的那架天线是世界上第一架专门用于天文观测的射电望远镜。

20世纪60年代天文学取得了四项非常重要的发现:脉冲星、类星体、宇宙微波背景辐射、星际有机分子,被称为“四大发现”。这四项发现都与射电望远镜有关。

天文望远镜的极限分辨率取决于望远镜的口径和观测所用的波长。口径越大,波长越短,分辨率越高。由于无线电波的波长要远远大于可见光的波长,因此射电望远镜的分辨本领远远低于相同口径的光学望远镜,而射电望远镜的天线又不能无限做大。这在射电天文学诞生的初期严重阻碍了射电望远镜的发展。

1962年,英国剑桥大学卡文迪许实验室的马丁·赖尔(Ryle)利用干涉的原理,发明了综合孔径射电望远镜,大大提高了射电望远镜的分辨率。其基本原理是:用相隔两地的两架射电望远镜接收同一天体的无线电波,两束波进行干涉,其等效分辨率最高可以等同于一架口径相当于两地之间距离的单口径射电望远镜。赖尔因为此项发明获得1974年诺贝尔物理学奖。

Source: 射电望远镜

Referenced from

instance ofArecibo Radio Telescope
instance ofAtacama Large Millimeter Array
subclass ofYevpatoria, Galenki, and Suffa RT-70 radio telescopes
instance ofYevpatoria RT-70 radio telescope
instance ofSagamore Hill Radio Observatory
instance ofVentspils International Radio Astronomy Center
instance ofSpace Research and Communication Center
instance ofSondrestrom Upper Atmospheric Research Facility
instance ofKarl G. Jansky Very Large Array
instance ofTHA-400
instance ofNançay Radio Telescope
instance ofDeep Space Network
instance ofGreen Bank Telescope
instance ofRadio Astronomical Telescope Academy Nauk 600
instance ofWesterbork Synthesis Radio Telescope
instance ofFive-hundred-meter Aperture Spherical Telescope
instance ofNobeyama 45m Radio Telescope
instance ofVery Long Baseline Array
instance ofLovell Telescope
instance ofJames Clerk Maxwell Telescope
instance ofEffelsberg 100-m Radio Telescope
instance ofParkes Radio Telescope
instance ofIRAM 30-meter telescope
af radioteleskoopan Radiotelescopioar مقراب راديويbe-tarask радыётэлескопbg радиотелескопbn বেতার দূরবীক্ষণ যন্ত্রca radiotelescopics radioteleskopda radioteleskopde Radioteleskopel ραδιοτηλεσκόπιοeo radioteleskopoes radiotelescopioet Raadioteleskoopeu Irratiteleskopiofa رادیو تلسکوپfi radioteleskooppifr radiotélescopega Radaiteileascópgl radiotelescopiohe רדיו-טלסקופhi रेडियो दूरदर्शकhr Radio teleskophu rádiótávcsőhy ռադիոաստղադիտարանid Teleskop radioit radiotelescopioja 電波望遠鏡kk Радиотелескопko 전파망원경ky Радиотелескопlb Radioteleskoplt Radioteleskopaslv radioteleskopsmk радиотелескопml റേഡിയോ ദൂരദർശിനിmr रेडिओ दुर्बीणms teleskop radionb radioteleskopnl radiotelescoopnn radioteleskoppl radioteleskoppt radiotelescópioro Radiotelescopru радиотелескопsh radio-teleskopsk rádioteleskopsq Radio teleskopisr радио-телескопsr-ec радио-телескопsr-el radio-teleskopstq Radioteleskopsv radioteleskopta வானொலி அதிர்வெண் தொலைநோக்கிth กล้องโทรทรรศน์วิทยุtr radyo teleskoplaruk радіотелескопuz Radioteleskopvi kính viễn vọng vô tuyếnwuu 射电望远镜zh 射电望远镜zh-cn 射电望远镜zh-hans 射电望远镜zh-hant 射電望遠鏡zh-hk 電波望遠鏡zh-sg 射电望远镜zh-tw 電波望遠鏡
Wikidata Updated: Fri Jul 23 2021 07:10:58