Weimar Republic

Deutsches Reich

Germany in the years 1919–1933

Wikimedia Commons
Wikimedia Commons category: Weimar Republic

Geographical coordinates: 52.516666666 13.4

Wikipedia

English Weimar Republic

The Weimar Republic (German: Weimarer Republik [ˈvaɪmaʁɐ ʁepuˈbliːk] (listen)), officially the German Reich (Deutsches Reich), also referred to as the German People's State (Deutscher Volksstaat) or simply the German Republic (Deutsche Republik), was the German state from 1918 to 1933. As a term, it is an unofficial historical designation that derives its name from the city of Weimar, where its constituent assembly first took place. The official name of the republic remained the German Reich as it had been during the German Empire because of the German tradition of substates.

Although commonly translated as "German Empire," Reich here better translates as "realm" in that the term does not necessarily have monarchical connotations in itself. The Reich was changed from a constitutional monarchy into a republic. In English, the country was usually known simply as Germany, and the Weimar Republic name became mainstream only in the 1930s.

Germany became a de facto republic on 9 November 1918 when Kaiser Wilhelm II abdicated the German and Prussian thrones with no agreement made on a succession by his son Crown Prince Wilhelm; and became a de jure republic in February 1919 when the position of President of Germany was created. A national assembly was convened in Weimar, where a new constitution for Germany was written and adopted on 11 August 1919. In its fourteen years, the Weimar Republic faced numerous problems, including hyperinflation, political extremism (with contending paramilitaries) as well as contentious relationships with the victors of the First World War. Resentment in Germany towards the Treaty of Versailles was strong especially on the political right where there was great anger towards those who had signed and submitted to the treaty. The Weimar Republic fulfilled most of the requirements of the Treaty of Versailles although it never completely met its disarmament requirements and eventually paid only a small portion of the war reparations (by twice restructuring its debt through the Dawes Plan and the Young Plan). Under the Locarno Treaties, Germany accepted the western borders of the country by abandoning irredentist claims on France and Belgium, but continued to dispute the eastern borders and sought to persuade Austria to rejoin Germany, which it had been during the German Confederation of 1815 to 1866.

From 1930 onwards, President Paul von Hindenburg used emergency powers to back Chancellors Heinrich Brüning, Franz von Papen and General Kurt von Schleicher. The Great Depression, exacerbated by Brüning's policy of deflation, led to a surge in unemployment. In 1933, Hindenburg appointed Adolf Hitler as Chancellor with the Nazi Party being part of a coalition government. The Nazis held two out of the remaining ten cabinet seats. Von Papen as Vice Chancellor was intended to be the "éminence grise" who would keep Hitler under control, using his close personal connection to Hindenburg. Within months, the Reichstag Fire Decree and the Enabling Act of 1933 had brought about a state of emergency as it wiped out constitutional governance and civil liberties. Hitler's seizure of power (Machtergreifung) was permissive of government by decree without legislative participation. These events brought the republic to an end—as democracy collapsed, the founding of a single-party state began the dictatorship of the Nazi era.

Source: Weimar Republic

German Weimarer Republik

Als Weimarer Republik (zeitgenössisch auch Deutsche Republik) wird der Abschnitt der deutschen Geschichte von 1918 bis 1933 bezeichnet, in dem erstmals eine parlamentarische Demokratie in Deutschland bestand. Diese Epoche löste die konstitutionelle Monarchie der Kaiserzeit ab und begann mit der Ausrufung der Republik am 9. November 1918. Sie endete mit der Machtübernahme der NSDAP und der Ernennung Adolf Hitlers zum Reichskanzler am 30. Januar 1933.

Die Weimarer Republik entstand im Zuge der Novemberrevolution. Diese Bezeichnung der ersten auf nationalstaatlicher Ebene verwirklichten deutschen Republik ist auf den ersten Tagungsort der Verfassunggebenden Nationalversammlung, die Stadt Weimar, zurückzuführen. Der Staatsname Deutsches Reich wurde jedoch beibehalten.

Nachdem zunächst der Rat der Volksbeauftragten die Regierungsgewalt ausgeübt hatte, wurde auf Beschluss des Reichsrätekongresses am 19. Januar 1919 die Wahl zur Deutschen Nationalversammlung abgehalten. Am 11. Februar wählte die Nationalversammlung Friedrich Ebert zum Reichspräsidenten, der am 13. Februar das Kabinett Scheidemann ernannte. Die Weimarer Reichsverfassung trat am 14. August 1919 in Kraft. Sie konstituierte das Deutsche Reich als föderative Republik. Staatsoberhaupt war der für eine Amtszeit von sieben Jahren direkt vom Volk gewählte Reichspräsident, der als Teil der Exekutive über weitreichende Befugnisse verfügte. Die Regierung führte der vom Reichspräsidenten zu ernennende und zu entlassende Reichskanzler, der dem Deutschen Reichstag gegenüber verantwortlich war. Als Volksvertretung mit umfassenden Gesetzgebungs-, Budget- und Kontrollrechten wurde der Reichstag für eine Legislaturperiode von vier Jahren nach dem Verhältniswahlrecht gewählt. Die Länder vertrat der Reichsrat. Die Parlamente auf Landesebene nannten sich Landtage, im Januar 1919 bildete sich der erste im Freistaat Mecklenburg-Strelitz.

Die Geschichte der Weimarer Republik lässt sich nach der Gründungsphase in drei Abschnitte gliedern. In den Krisenjahren von 1919 bis 1923 hatte die Republik mit den unmittelbaren Kriegsfolgen, einer Hyperinflation sowie zahlreichen Umsturzversuchen und politischen Morden zu kämpfen. In den Jahren von 1924 bis 1929 erlebte sie eine Zeit relativer Stabilität, wirtschaftlicher Erholung sowie außenpolitischer Anerkennung und Wertschätzung. Die Weltwirtschaftskrise ab Ende 1929, die Präsidialkabinette nach dem Bruch der Großen Koalition am 27. März 1930 und der Aufstieg der Nationalsozialisten mündeten schließlich in ihren Untergang.

Kulturell war die Weimarer Republik geprägt durch den ersten Durchbruch der Massenkultur in Deutschland („Goldene Zwanziger“: Rundfunk, Kino, Unterhaltungsmusik usw.) sowie von avantgardistischen Strömungen in den Künsten, die zum Teil bereits in der Vorkriegszeit angelegt waren.

Source: Weimarer Republik

Polish Republika Weimarska

Republika Weimarska (niem. Weimarer Republik) – potoczna nazwa państwa niemieckiego, istniejącego w latach 1918–1933 (nazwa urzędowa: Rzesza Niemiecka), powstała w wyniku rewolucji listopadowej w 1918 r.. Było to państwo federalne, demokratyczne, z mieszaną prezydencko-parlamentarną formą rządów ze stolicą w Berlinie. Nazwa republiki pochodzi od miasta Weimar, w którym obradowało zgromadzenie narodowe, uchwalające konstytucję. Na powstanie republiki bezpośredni wpływ miała klęska Cesarstwa Niemieckiego w I wojnie światowej. Faktycznym końcem republiki był wydany 28 lutego 1933 przez prezydenta Rzeszy Paula von Hindenburga po pożarze Reichstagu dekret „O ochronie narodu i państwa” (niem. Verordnung zum Schutz von Volk und Staat), który na tydzień przed przedterminowymi wyborami do Reichstagu zawieszał „czasowo” podstawowe prawa obywatelskie zawarte w konstytucji weimarskiej. Od publikacji tego dekretu, sukcesywnie przedłużanego w następnych latach aż po rok 1945, Niemcy stały się „państwem stanu wyjątkowego” – III Rzeszą. Ustawa o pełnomocnictwach z 23 marca 1933, przyjęta przez Reichstag większością konstytucyjną, pozwalała rządowi Rzeszy na wydawanie ustaw bez względu na brzmienie Konstytucji i bez konieczności uzyskiwania każdorazowej zgody Reichstagu. Ograniczenia były czysto formalne (zakaz likwidacji instytucji Reichstagu, Rady Rzeszy, rządu i prezydenta) i wkrótce zlekceważone. Radę Rzeszy rozwiązano 14 lutego 1933 wkrótce po ustawie z 30 stycznia 1933 o przejęciu suwerenności krajów przez Rzeszę, latem tego roku połączono urzędy prezydenta i kanclerza. Konstytucja weimarska nie została jednak formalnie uchylona do 1945.

Source: Republika Weimarska

Russian Веймарская республика

Ве́ймарская респу́блика (нем. Weimarer Republik, Weimarer Republik ) — принятое в историографии наименование Германии в 1919—1933 годах — по созданной в Веймаре Национальным учредительным собранием федеральной республиканской системе государственного управления и принятой там же 11 августа 1919 года новой демократической конституции. Официально страна продолжала именоваться «Германское государство» (нем. Deutsches Reich), как и во времена Германской империи (среди переводов слова «райх» (Reich) есть и «государство», и «империя»).

Source: Веймарская республика

Ukrainian Веймарська республіка

Ве́ймарська Респу́бліка, Ва́ймарська Респу́бліка (нім. Weimarer Republik, [ˈvaɪmaʁɐ ʁepuˈbliːk] ( прослухати)) — історична назва німецької держави, пов'язана із конституційним Національним зібранням, що засідало у Веймарі. Офіційно держава, як і її попередниця, продовжувала називатись Німецька Держава (нім. Deutsches Reich). Також вона згадувалася як Німецька народна держава (нім. Deutscher Volksstaat) або просто Німецька республіка (нім. Deutsche Republik).

Виникла в 1919 році внаслідок Листопадової революції. У перші роки її політичне життя визначала парламентська більшість, що складалася з соціал-демократів, Німецької демократичної партії і Партії центру. СДПН вже відійшла від своїх колишніх революційних ідей. Демократія функціонувала. Спроби повалення державного ладу з метою встановлення соціалізму були придушені. Приватна власність залишилася недоторканною.

Але вже в 1920-і стало видно, наскільки крихка республіканська база серед населення. Економічна криза, інфляція, окупація Руру і спроби нацистського перевороту чітко показали в 1923, що у Веймарській республіці демократи перебувають у меншості.

З висновком Локарнських угод в 1925 Ліги Націй в 1926 переможена Німеччина повернула собі політичне рівноправ'я на міжнародній арені. Цим пояснюється, що частина населення сприймала ті роки як «золоті двадцяті роки». Але період розквіту був коротким. З новою економічною кризою 1929 почалося падіння республіки.

Конституція Веймарської республіки була за своєю суттю достатньо авторитарною і надавала президентові (обраному прямим голосуванням на сім років) дуже широкі повноваження. Президент міг будь-коли розпускати Рейхстаг, навіть у першу секунду першої сесії. Президент міг як і коли завгодно призначати і звільняти з посади рейхсканцлера і кабінет (ст. 53 і 54). Рейхстаг міг оголосити вотум недовіри канцлерові і уряду, але не мав права це робити у разі розпуску президентом.

У разі небезпеки державі президент міг скасовувати будь-які цивільні свободи на будь-який термін (ст. 48). Рейхстаг міг скасувати ці заходи, але можливість розпуску знову ж таки нейтралізовувала парламент.

Ці серйозні обмеження демократії зробили можливою фактичну самоліквідацію демократичного ладу після призначення президентом Гінденбургом на пост рейхсканцлера Адольфа Гітлера в січні 1933.

З цієї миті зазвичай вважається, що Веймарська республіка припинила існування і почався нацистський період — Третій рейх. Політичні структури Третього рейху виникли, проте, не з нуля, а шляхом модифікації і підлаштування під однопартійну диктатуру нацистів існуючих структур Веймарської республіки.

До 1945 формально зберігався Рейхстаг, органи управління земель (таких, як Пруссія), органи місцевого самоврядування нижчого рівня.

Source: Веймарська республіка

cs Výmarská republika

Výmarská republika (německy Weimarer Republik) je označení pro historický stát Německa po pádu monarchií v Německu v roce 1918 až do nástupu nacistů k moci v roce 1933. Přestože oficiální název Německa i nadále zněl Německá říše (něm. Deutsches Reich), jednalo se o republikánský spolkový státní útvar s demokratickou spolkovou ústavou, přijatou v roce 1919 ve Výmaru, kde se poprvé po lednových volbách roku 1919 sešel 6. února demokraticky zvolený parlament. Od tohoto města je také odvozeno označení pro toto období, hlavním městem Německa však zůstal i nadále Berlín. Hlavou státu byl říšský prezident, zákonodárným sborem dvoukomorový parlament (Národní shromáždění) skládající se z Říšského sněmu a Říšské rady. V čele exekutivy stála říšská vláda vedená říšským kancléřem, kterého jmenoval říšský prezident.

Source: Výmarská republika

Spanish República de Weimar

La República de Weimar (en alemán, Weimarer Republik) fue el régimen político y, por extensión, el período de la historia de Alemania comprendido entre 1918 y 1933, tras la derrota del país en la Primera Guerra Mundial. El nombre de República de Weimar es un término aplicado por la historiografía posterior, puesto que el país conservó su nombre de Deutsches Reich (‘Imperio alemán’). La denominación procede de la ciudad alemana de Weimar, donde se reunió la Asamblea Nacional constituyente y se proclamó la nueva constitución, que fue aprobada el 31 de julio y entró en vigor el 11 de agosto de 1919.

Este período, aunque democrático, se caracterizó por la gran inestabilidad política y social, en el que se produjeron golpes de Estado militares y derechistas, intentos revolucionarios por parte de la izquierda y fuertes crisis económicas. Toda esta combinación provocó el ascenso de Adolf Hitler y el Partido Nacionalsocialista. El 5 de marzo de 1933, los nazis obtuvieron la mayoría en las elecciones al Reichstag, con lo que pudieron aprobar el 23 de marzo la Ley habilitante que, junto al Decreto del incendio del Reichstag del 28 de febrero y al permitir la aprobación de leyes sin la participación del Parlamento, se considera que significó el final de la República de Weimar. Si bien la Constitución de Weimar del 11 de noviembre de 1919 no fue revocada hasta el término de la Segunda Guerra Mundial en 1945, el triunfo de Adolf Hitler y las reformas llevadas a cabo por los nacionalsocialistas (Gleichschaltung) la invalidaron mucho antes, instaurando el denominado Tercer Reich.

Source: República de Weimar

French République de Weimar

La république de Weimar (en allemand : Weimarer Republik [ˈvaɪ.ma.ʁɐ ʁe.pu.ˈbliːk] ) est le nom donné par les historiens au régime politique en place en Allemagne de 1918 à 1933.

Elle a été proclamée au cours de la révolution de 1918, le 9 novembre 1918, soit deux jours avant la fin des hostilités de la Première Guerre mondiale. La constitution de cette république a été adoptée le 31 juillet 1919 et promulguée le 11 août suivant. Weimar, la ville où l’Assemblée nationale constituante rédigea la constitution, donna a posteriori son nom à la période historique dans son ensemble. L’État allemand continua durant cette période de porter le nom officiel de Reich allemand (en allemand : Deutsches Reich), comme sous l'Empire allemand précédemment.

Il s'agissait d'une démocratie parlementaire dirigée par le président du Reich, et gouvernée par le chancelier du Reich, nommé par le président du Reich, investi par une majorité des membres du Reichstag et responsable devant cette assemblée. L'histoire de cette république est marquée par de nombreuses tensions et des conflits internes. Ses institutions fonctionnent normalement jusqu'en 1930, date à laquelle le dernier cabinet appuyé sur une majorité parlementaire stable est mis en minorité et se trouve obligé de démissionner, provoquant des élections. À partir de septembre 1930, des cabinets minoritaires de droite soutenus par le président du Reich se succèdent, menant une politique de plus en plus autoritaire. À la suite de la nomination d'Adolf Hitler comme chancelier le 30 janvier 1933, le renforcement de la politique autoritaire mise en place durant la période 1930-1932, la confiscation progressive du pouvoir politique au profit du NSDAP et la modification des structures politiques entraînent la fin de facto de la république de Weimar et l'avènement du Troisième Reich. La Constitution de Weimar n'est abrogée officiellement qu'à l'issue de la Seconde Guerre mondiale en 1945, lorsque l'administration quadripartite alliée en Allemagne prend le contrôle du pays.

Source: République de Weimar

Italian Repubblica di Weimar

Repubblica di Weimar (in lingua tedesca Weimarer Republik [ˈvaɪ̯maʁɐ ʁepuˈbliːk]) è la denominazione non ufficiale con cui viene normalmente indicato il Reich tedesco nel periodo tra il novembre 1918 e il 1933.

Deve il suo nome alla città di Weimar, dove si riunì l'assemblea nazionale che redasse una nuova costituzione dopo la sconfitta tedesca nella prima guerra mondiale.

Il primo tentativo di stabilire una democrazia liberale in Germania fu un periodo di grande tensione e di conflitto interno, nonché di grave crisi economica, che si concluse con l'ascesa al potere di Adolf Hitler e del Partito Nazionalsocialista Tedesco dei Lavoratori nel 1933. Anche se tecnicamente la costituzione del 1919 non venne mai revocata del tutto fino a dopo la seconda guerra mondiale, le misure legali prese dal governo nazista nel 1933, comunemente note come Gleichschaltung, in effetti distrussero tutti i meccanismi forniti da un normale sistema democratico ed è quindi comune segnare il 1933 come la fine della Repubblica di Weimar.

Source: Repubblica di Weimar

Japanese ヴァイマル共和政

ドイツ国

Deutsches Reich

国歌: Das Lied der Deutschen(ドイツ語)ドイツ人の歌

ヴァイマル共和政(ヴァイマルきょうわせい、ドイツ語: Weimarer Republik)は、1919年に発足して1933年に事実上崩壊した戦間期のドイツ国の政体。政治体制は1919年8月に制定・公布されたヴァイマル憲法に基づいている。ヴァイマル共和国、ワイマール共和政、ワイマール共和国などとも訳される。

Source: ヴァイマル共和政

pt República de Weimar

A República de Weimar é a designação histórica pela qual é conhecida a república estabelecida na Alemanha após a Primeira Guerra Mundial em 1919 e que durou até ao início do regime nazista em 1933, tendo como sistema de governo uma democracia representativa semipresidencial. O nome oficial do país ainda era Império Alemão, tendo permanecido inalterado desde 1871. O Presidente da República nomeava um chanceler que era responsável pelo poder executivo. Quanto ao poder legislativo, era constituído pelo parlamento federal do Reichstag e pelos parlamentos estaduais do Landtag. Este período tem o nome de Weimar pois foi nesta cidade da Turíngia que reuniu desde 6 de fevereiro até 11 de Agosto de 1919, data da aprovação da nova constituição, a assembleia nacional constituinte da República.

As circunstâncias em que foi criada a República de Weimar foram muito especiais. Prestes a perder a Primeira Guerra Mundial, a liderança militar alemã, altamente autocrática e conservadora, atirou o poder para as mãos dos democratas, em particular o SPD, que acabou por ter de negociar a paz (ou seja, a derrota na guerra). Com isso, ficava no ar o saudosismo de uma nação outrora poderosa, nos tempos do imperador, em comparação com a nova realidade democrática, cheia de derrotas e humilhações. Sebastian Haffner chamou-lhe uma "república sem republicanos". Kurt Tucholwski chamou-lhe: "o negativo de uma monarquia, que só não o é porque o monarca fugiu" (o imperador Guilherme II viu-se obrigado a abdicar).

Face a essa situação política, que alguns compararam a um presente envenenado à democracia, acabou por lançar os fundamentos que permitiram mais tarde a Adolf Hitler posicionar-se com o passado imperial da Alemanha e implantar o nazismo.O ano de 1933 é o ano terminal da república, já que, embora a Constituição de 1919 não tenha sido revista até ao final da Segunda Guerra Mundial, as reformas levadas a cabo pelo Partido Nazista invalidaram-na muito antes e a taxa de desemprego chegou a 44% em 1933.

Source: República de Weimar

zh 魏瑪共和國

威瑪共和國(德語:Weimarer Republik)指1918年至1933年採用共和憲政政体的德国,于德意志帝國在第一次世界大战中战败、霍亨索伦王朝崩溃后成立。由於這段時間施行的宪法(一般称之为《威瑪憲法》)是在威瑪召开的国民议会上通过的,因而得此名稱。其使用的國名為「德意志國」(Deutsches Reich)。「威瑪共和」这一稱呼是后世历史学家的称呼,从来不是政府的正式用名。有如現在的法蘭西共和國算是第五共和國,共和國是針對政權的說明。

威瑪共和是德国历史上第一次嘗試實行共和制度,于德国十一月革命后而生,1933年因阿道夫·希特勒及纳粹党上台执政而结束。虽然1919年的威瑪共和宪法在第二次世界大战结束前在法律上仍然有效,但納粹黨政府在1933年采取的一体化政策已经彻底破坏共和国的民主制度,所以魏玛共和国在1933年已经名存实亡。

Source: 魏瑪共和國

Loading...
af Republiek van Weimaran Republica de Weimarar جمهورية فايمارaz Veymar Respublikasıba Веймар Республикаһыbe Веймарская рэспублікаbg Ваймарска републикаbn ভাইমার প্রজাতন্ত্রbr Republik Weimarbs Weimarska republikaca República de Weimarcs Výmarská republikacy Gweriniaeth Weimarda Weimarrepublikkende Weimarer Republikel Δημοκρατία της Βαϊμάρηςeo Vajmara Respublikoes República de Weimaret Weimari vabariikeu Weimarko Errepublikafa جمهوری وایمارfi Weimarin tasavaltafr République de Weimarfy Weimarrepublykga Poblacht Weimargd Poblachd Weimargl República de Weimargv Pobblaght Weimarhe רפובליקת ויימארhi वाइमर गणराज्यhr Weimarska Republikahu weimari köztársasághy Վայմարյան Հանրապետությունia Republica de Weimarid Republik Weimario Weimar-Republikois Weimar-lýðveldiðit Repubblica di Weimarja ヴァイマル共和政ka ვაიმარის რესპუბლიკაkk Веймар Республикасыkm សាធារណរដ្ឋវ៉ៃម៉ាko 바이마르 공화국ky Веймар Республикасыla Res Publica Vimarianalb Weimarer Republiklt Veimaro respublikalv Veimāras republikamg Repoblikan'i Weimarmk Вајмарска Републикаml വെയ്മർ റിപ്പബ്ലിക്mn Веймарийн Бүгд Найрамдах Улсmr वायमार प्रजासत्ताकms Republik Weimarnb Weimarrepublikkennl Weimarrepublieknn Weimarrepublikkenpl Republika Weimarskapt República de Weimarro Republica de la Weimarru Веймарская республикаsc Repùblica de Weimarsh Weimarska Republikask Weimarská republikasl Weimarska republikasq Republika e Wiemaritsr Вајмарска републикаsv Weimarrepublikensw Jamhuri ya Weimartg Ҷумҳурии Веймарth สาธารณรัฐไวมาร์tr Weimar Cumhuriyetitt Веймар җөмһүриятеuk Ваймарська республікаur جمہوریہ وایمارuz Veymar Respublikasivi Cộng hòa Weimaryi וויימארער רעפובליקyo Weimar Olómìnirazh 魏瑪共和国arz جمهورية فايمارast República de Weimarazb ویمار جومهوریتیbxr Ваймарай бүгэдэ найрамдаха уласcrh Veymar cumhuriyetidiq Cumurêtê Weimaridsb Weimarska republikafrr Weimar Republiikgsw Weimarer Republikhsb Weimarska republikands Weimarer Republiknqo ߥߋߌߡߊߙ ߞߊ߲ߓߍ߲pap Republika di Weimarpms Repùblica 'd Weimarpnb وائمر لوک راجwar Republika han Weimarwuu 魏玛共和国yue 威瑪共和國de-ch Weimarer Republikpt-br República de Weimarzh-hant 魏瑪共和國crh-latn Veymar cumhuriyetibe-tarask Ваймарская рэспубліка